Ганс Крох

Ганс Крох
Hans Kroh
Народження	13 травня 1907(1907-05-13) Гайдельберг, Баден
Смерть	18 липня 1967(1967-07-18) (60 років) Брауншвейг, Нижня Саксонія
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх  Німеччина
Приналежність	поліція порядку  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська  Люфтваффе
Рід військ	військова поліція, повітряно-десантні війська
Роки служби	1926–1944 1956—1962
Звання	Генерал-майор генерал-майор
Формування	7-ма повітряна дивізія
Командування	2-й парашутний полк, 2-га парашутна дивізія 1-ша парашутна дивізія (Бундесвер)
Війни / битви	Друга світова війна: Середземноморський театр Операція «Меркурій» Східний фронт Бої під Ростовом Битва за Ленінград Середземноморський театр Північно-Африканська кампанія Східний фронт Дніпровсько-Карпатська операція Кіровоградська операція Західний фронт Операція «Оверлорд» Битва за Брест
Нагороди
Ганс Крох у Вікісховищі

Ганс Крох (нім. Hans Kroh; нар. 13 травня 1907, Гайдельберг — пом. 18 липня 1967, Брауншвейг) — німецький воєначальник, генерал-майор повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни 1939–1945. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944). У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, генерал-майор (1959).

8 квітня 1926 року вступив в поліцію. Закінчив поліцейське училище в Брауншвейзі. З 25 лютого 1933 року — командир взводу поліцейського батальйону (потім групи) «Век», на базі якої був сформований полк ВПС «Генерал Герінг». 1 жовтня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений командиром роти полку. З квітня 1936 по серпень 1937 року пройшов підготовку парашутиста. З 1 вересня 1937 року — командир роти 4-го (парашутного) батальйону полку «Генерал Герінг», з 1 квітня 1938 року — 1-го батальйону 1-го парашутного полку. 1 січня 1939 року переведений в штаб 7-ї авіаційної (парашутної) дивізії, з 1 червня 1940 року — начальник оперативного відділу. З 1 серпня 1940 року — командир 1-го батальйону 2-го парашутного полку, одночасно в липні-листопаді 1942 року командував бойовою групою «Крох» парашутної бригади «Рамке». Учасник операції із захоплення Криту та боїв у Північній Африці. 30 листопада 1942 року призначений виконувачем обов'язків командира 1-ї єгерської бригади ВПС (колишня бригада «Рамке»). З 1 березня 1943 року — командир 2-го парашутного полку, одночасно виконував обов'язки командира 2-ї парашутної дивізії (20 листопада — 11 грудня 1943, 17 березня — 1 червня 1944). 11 серпня 1944 року призначений командиром 2-ї парашутної дивізії. Відзначився своїми діями під час боїв із союзниками в Бресті. 18 вересня 1944 року взятий в полон союзниками. В 1948 році звільнений. 1 червня 1956 року вступив у ВПС ФРН. З 2 вересня 1957 року — командир 1-ї повітрянодесантної дивізії. 30 вересня 1962 року вийшов у відставку.

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу
  • 1-го класу (22 травня 1940)
• Знак парашутиста Німеччини
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (21 серпня 1941)
  • Дубове листя (№443; 6 квітня 1944)
  • Мечі (№96; 12 вересня 1944)
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (9 лютого 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (24 грудня 1942)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
• Нагрудний знак люфтваффе «За ближній бій»
• Нарукавна стрічка «Крит»
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (12 вересня 1962)

• Критська повітряно-десантна операція
• Бруно Броєр
• Рудольф Вітціг
• Еріх Вальтер
• Людвіг Гайльман
• Десант на форт Ебен-Емаель

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz; Wegmann, Günter (1986). Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939–1945 Teil II: Fallschirmjäger. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-1461-8.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс Крох

• Kroh, Hans. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 23 січня 2014. (нім.)
• Generalmajor Hans Kroh. на geocities.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
• Hans Kroh. на desertwar.net. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
• Kroh, Hans [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-майора Кроха (англ.)

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-лейтенант Густав Вільке	командир 2-ї парашутної дивізії 17 березня — 1 червня 1944	Наступник: генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке
Попередник: генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке	командир 2-ї парашутної дивізії 11 серпня — 15 листопада 1944	Наступник: генерал-лейтенант Вальтер Лакнер

Командування військовими формуваннями (установами) Бундесверу
Попередник: оберст Берн фон Бер	командир 1-ї парашутної дивізії вересень 1957 — 30 вересня 1962	Наступник: генерал-майор Вальтер Геріке