Фрідріх (князь Вальдек-Пірмонту)
Фрідріх Адольф Герман (нім. Friedrich Adolf Hermann), (нар. 20 січня 1865 — пом. 26 травня 1946) — останній князь Вальдек-Пірмонту у 1893—1918 роках, син попередньго князя Вальдек-Пірмонту Георга Віктора та принцеси Нассау Олени. Генерал кінноти прусської армії. Учасник Першої світової війни. Кавалер орденів. Єдиний з німецьких князів, що не підписав зречення в ході Листопадової революції, через що отримав від Філіпа Шайдемана прізвисько Фрідріх Непокірливий.[1]13 листопада 1918 року був відсторонений від влади представниками Кассельських робочих та військових рад. Продовжував жити в Арользенському замку до самої смерті у 1946 році. Також мав маєток Ейльхаузен як домен. БіографіяДитинство та юністьНародився 20 січня 1865 року в Арользені. Був шостою дитиною та єдиним сином в родині князя Вальдек-Пірмонту Георга Віктора та його першої дружини Олени Нассауської. Мав старших сестер Софію Ніколіну, Пауліну, Марію, Емму та Олену. Згодом сімейство поповнилося молодшою донькою Єлизаветою. ![]() Офіційною резиденцією був Арользенський замок. Літо проводили у замку Пірмонту. В Арользені часто гостювали родичі, у тому числі, принцеса Аліса Олбані, яка описала подробиці перебування у Вальдеку в своїх мемуарах. Матір займалася благодійністю та була прикладом доброї християнки, однак в кінці життя набула інвалідність і майже не покидала ліжко. Її не стало у жовтні 1888 року. Батько за три роки одружився вдруге із принцесою Луїзою Глюксбурзькою, від якої у нього народився син Вольрад. Фрідріх вивчав право в університетах Геттінгена та Лейпціга. У 1884 році став членом студентського братства «Корпус Бременсія» (нім. Corps Bremensia). Князь Вальдек-ПірмонтуНавесні 1893 року став князем Вальдек-Пірмонту. Його змальовували як високого величного джентльмена, неупередженого, розсудливого та дотепного.[2] У віці 30 років узяв за дружину 22-річну принцесу Шаумбург-Ліппе Батільду. Весілля відбулося 9 серпня 1895 в Наході. У подружжя народилося четверо дітей. У 1899 році Арользен відвідав кайзер Вільгельм II з приводу встановлення пам'ятника імператору Вільгельму I[2]. У 1908 році у Пірмонті був заснований краєзнавчий музей,[3][4] а само містечко від 1914 року почало йменуватися Бад-Пірмонт.[5] Фрідріх брав участь у Першій світовій війні як генерал кінноти прусської армії. Його молодший брат Вольрад загинув на фронті у Західній Фландрії у жовтні 1914 року. Подальші роки13 листопада 1918 року князь був відсторонений від влади представниками Кассельських робочих та військових рад, однак зречення не підписав.[2] Було проголошено створення Вільної держави Вальдек. У березні 1919 року відбулися вибори до Конституційного Земельного представництва, проте конституція так і не була прийнята. У 1922 році від регіону був відділений район Пірмонт і переданий Пруссії. У 1929 році Вільна держава Вальдек увійшла до складу Пруссії. Фрідріх після втрати трону проживав у родовому замку, займаючись сільським господарством. Згідно з угодою з ландтагом Вільної держави Вальдек, у 1920 році його проживання в Арользенському замку було оформлене як узуфрукт. Також князь отримав у своє володіння Арользенський ліс та домен Хюнігхайзен, який згодом поміняв на Ейльхаузен. У його віданні залишався і замок Шаумбург на південь від Бальдуйнштайна. Підтримував зв'язки з родичами і був присутній при кончині королеви Емми у 1934 році. На відміну від старшого сина Йозії, не поділяв погляди нацистів. Пережив Другу світову війну і помер в Арользені 26 травня 1946 року. Похований на цвинтарі в Родені.[6] ![]() Родина![]() Дружина — Батільда Шаумбург-Ліппська Діти:
ГенеалогіяНагороди
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia