Фрідріх I (герцог Саксен-Гота-Альтенбурзький)
Фрідріх I (нім. Friedrich I., 15 липня 1646 — 2 серпня 1691) — герцог Саксен-Гота-Альтенбургу у 1675—1691 роках, фактично правив з 1674 року. Син герцога Саксен-Готи Ернста I та принцеси Саксен-Альтенбурзької Єлизавети Софії. Перший час правив разом із молодшими братами, у 1680 році була укладена угода про розділ земель. У 1685 році ввів у країні прімогенітуру. У 1677 році почав будівництво заміської резиденції Фрідріхсверт, а у 1683 році заснував Готський придворний театр. Створив постійну армію, яка на момент його смерті налічувала 10 тисяч осіб. Цікавився алхімією. Залишив щоденники. БіографіяРанні рокиНародився 15 липня 1646 року у Готі. Був сьомою дитиною та четвертим сином в родині правлячого герцога Саксен-Готи Ернста I та його дружини Єлизавети Софії Саксен-Альтенбурзької. Мав старших сестер, Єлизавету Доротею, Софію та Йоганну, й брата Йоганна Ернста. Інші діти померли в ранньому віці до його народження. Згодом сімейство поповнилося одинадцятьма молодшими дітьми, з яких вижили семеро. Мешкала сім'я у Готі. Від 1643 року тривало будівництво нової резиденції Фріденштайн. Основні роботи були завершені у 1654 році. До 1672 року йшло укріплення фортифікацій. ![]() У грудні 1657 року герцогське сімейство вразила епідемія віспи. Старший син та дві доньки померли. Фрідріх після цього залишився найстаршим із виживших хлопчиків. Вихованням спадкоємця займалися Людольф Гіоб,[2] Абрахам Гісбах та Йоганн Міліус.[3] У 1664 році Фрідріх навчався у Страсбурзькому університеті, а у 1666 — здобував освіту в університеті Єни. Здійснив кілька мандрівок Європою, однією з них була подорож 1667 року до Франції[3]. У 23 роки він узяв шлюб із 21-річною принцесою Саксен-Вайссенфельською Магдаленою Сибіллою. Весілля відбулося 14 листопада 1669 року в Галле. У подружжя народилося восьмеро дітей. У 1672 році Саксен-Альтенбурзьке герцогство відійшло Готі, й Ернст призначив Фрідріха його управителем. Слабшаючи здоров'ям, герцог у 1674 році оголосив старшого сина регентом усіх земель. У березні 1675 року Ернст помер, і Фрідріх став правителем Саксен-Готи. Оскільки в країні не було прімогенітури, він правив разом із молодшими братами. Правлячий герцог![]() Перший час герцоги разом вели спільне господарство у замку Фріденштайн, але вже у 1676 році скасували дану домовленість та почали переговори щодо поділу батьківських земель. Остаточний договір про розділ Саксен-Готи був підписаний 24 лютого 1680 року. Фрідріх отримав міста Гота, Теннеберг, Ваксенбург, Іхтерхаузен, Георгенталь, Шварцвальд, Райнхардсбрунн, Фолькенроде, Оберкраніхфельд, Альтенбург, Лейхтенбург та Орламюнде. Землі складалися з трьох великих областей поблизу Готи, Кали та Альтенбургу й шести невеликих анклавів. Фактично, території повторювали старе герцогство Саксен-Альтенбург. Нове державне утворення отримало назву Саксен-Гота-Альтенбург. Своїм девізом правитель обрав: «Благочестя, розсудливість і справедливістьǃ».[3] У 1676—1680 роках коштом герцога була відновлена стара кірха святого Августіна в Готі. У 1684 році була передрукована, так звана, «Ернестинська Біблія».[3] Близько 1680 року Фрідріх оселився у замку Фрідріхсверт, хоча офіційно нова будівля була відкрита лише дев'ять років потому. Втім, основною резиденцією продовжував вважатися Фрідріхштайн. У січні 1681 року пішла з життя його дружина. Вже за сім місяців він узяв другий шлюб із 36-річною принцесою Баден-Дурлахською Крістіною. Весілля пройшло 14 серпня 1681 року в Ансбаху. Спільних дітей у подружжя не було. У 1683 році заснував Готський придворний театр, який існує і досі. У тому ж році брав участь у першій битві Великої Турецької війни під Віднем. Згодом бився із французами під час війни за Пфальцьку спадщину. Створив у герцогстві постійну армію, чисельність якої у 1691 році сягнула 10 000 осіб. Військові справи вкрай негативно вплинули на фінанси країни. У 1685 році, маючи двох синів, ввів у герцогстві прімогенітуру. Указом від 6 лютого 1688 року вона була підтверджена імператором Леопольдом I. В іншому, продовжував політику батька, дотримуючись прийнятих за нього законів.[3] Полюбляв помпу й французьку моду, носив перуку та витрачав багато грошей на алхімічні експерименти. Залишив детальні щоденники.[3] Помер 2 серпня 1691 року у резиденції Фрідріхсверт. Був похований у князівській крипті кірхи замку Фріденштайн у Готі. РодинаДружина — Магдалена Сибілла Саксен-Вайссенфельська Діти:
ГенеалогіяНагородиОрден Слона (Данія) (1678) Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia