Фізико-математичний інститут АН СРСР

Фізико-математичний інститут — радянський науково-дослідний інститут, що існував з 1921 по 1934 рік та належав спочатку Російській академії наук, а з 1927 — АН СРСР. Один із провідних інститутів СРСР у галузі природничих наук.

Фізико-математичний інститут був створений у 1921 році шляхом об'єднання Математичного кабінету (організований Володимиром Стекловим у 1919 році), Фізичної лабораторії (організована Борисом Голіциним у 1912 році) та Постійної центральної сейсмічної комісії, створеної 1900 року Указом імператора Миколи II. З 1926 — Фізико-математичний інститут імені В. А. Стеклова РАН, з 1927 — АН СРСР.

Директори інституту: академіки

• В. А. Стеклов (1921—1926),
• А. Ф. Йоффе (1926—1928),
• О. М. Крилов (1928—1932),
• І. М. Виноградов (1932—1934).

Відповідно до Постанови Загальних зборів АН СРСР від 28 квітня 1934 року стався поділ Фізико-математичного інституту на дві окремі установи^[1][2]:

• Інститут математики (директор — академік І. М. Виноградов).
• Інститут фізики (директор — академік С. І. Вавилов). Організований на базі Фізичного відділу Фізико-математичного інституту ім. В. А. Стеклова.