Філонов Володимир Петрович
Філонов Володимир Петрович 22 лютого, 1941, Макіївка — 16 квітня, 2010, Донецьк. Кандидат юридичних наук. професор. Заслужений юрист України. ![]() ОсвітаУ 1966 році закінчив юридичний факультет Ростовського державного університету. Кар'єра в ОВСВ органах внутрішніх справ з 1961 року. Працював: опер — уповноваженим, слідчим, начальником слідчого відділу УВС м. Макіївки Донецької обл. — 1961—1982 рр., начальник Донецького відділення Київської вищої школи МВС (потім — Укр. акад. внутр. справ) — 1982—1993 рр. Перший проректор Донецького інституту внутрішніх справ(потім — ДЮІ МВС України) — 1993—2010 рр.. Наукові ступені та звання: У 1978 році в Москві захистив кандидатську дисертацію на присвоєння наукового ступеня кандидата юридичних наук у Всесоюзному інституті з вивчення причин та розробки заходів попередження злочинності, за спеціальністю 12.00.08. У 1990 р. отримав атестат доцента. НагородиУ 1996 році В. П. Філонову присвоєно вчене звання «професор» 5 листопада 1991 року Указом Президії Верховної Ради України йому, одному з перших, було присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». У 2000 році відзначений нагородою «Відмінник освіти України». Володимир Петрович неодноразово обирався депутатом міських рад Донецька та Макіївки, був головою депутатських комісій з соціалістичної законності та охорони громадського порядку у цих радах, він мав вісім урядових нагород, почесне звання «Заслужений працівник МВС СРСР». Був лауреатом конкурсів на найкращі юридичні видання (1998, 1999, 2000 рр.), нагороджений дипломом Ради юристів України за перший підручник в Україні з курсу кримінології та профілактики злочинів. За підсумками 1999 року В. П. Філонов став лауреатом Всеукраїнського конкурсу на найкраще професійне досягнення «Юрист року» за номінацією «Юрист — працівник органів МВС України». Напрями наукової діяльностіОсновним напрямком його наукової діяльності була кримінологія, окрім цього він досліджував: соціальне управління, пов'язане з етнополітологією, етнодержавознавством, національною конфліктологією, державним управлінням, регіоналізмом та системою боротьби з господарськими злочинами. Напрями кримінологічного дослідженняУ 1990-ті роки у межах дослідження причин і умов злочинності автор окрему увагу приділяв дослідженню основних ознак особи злочинця а також окремих проблем віктимології і суїциду. У 1996 році в одній із своїх праць (причини злочинності) В. П. Філонов широко репрезентував спосіб використання методу кримінологічного планування і прогнозування протидії злочинності. Крім того у тій же роботі він навів приклад використання методу кримінологічного моніторингу. В рамках регіонального кримінологічного дослідження В. П. Філонов проаналізував нормативні акти МВС і використав поточний та комплексний аналіз для побудови кримінологічної моделі стану злочинності в місті. У 99 році продовжуючи розвивати регіональний напрям кримінологічних досліджень В. П. Філонов використовуючи метод кримінологічного моніторингу з конструював кримінологічну модель динаміки насильницької корисливої злочинності в до індустріальній та індустріальній урбаністичних системах АвторствоВ. П. Філонов був автором понад 100 наукових праць, зокрема підручників і монографій:
Курси«Кримінальне право», «Кримінологія», «Попередження злочинності», «Основи етнополітології», «Основи етнодержавознавства», «Господарськи злочини» ЧленствоФілонов В. П. був членом Спілки юристів-кримінологів України, Київського та Донецького центрів, членом Асоціації українських правознавців, членом Асоціації кримінологів України, членом Академії правових наук, членом спеціалізованої Вченої ради Харківського університету МВС України, заступником голови Вченої ради Донецького інституту внутрішніх справ (нині Донецький юридичний інститут). Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia