Фінляндська марка

Фінляндська марка фін. Suomen markka швед. Finsk mark
Банкнота 5 фінляндських марок 1897 року
Держава(и)	Фінляндія
Банкноти	Банкноти останнього періоду: 10, 20, 50, 100, 500 и 1000 марок.
Монети	Період 1864—1917: 1, 2 (срібло), 10, 20 марок (золото); Період 1918—1960: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 марок; Період 1963—1999: 1, 5, 10 марок
Символ	Mk, Fmk
Літерний код	FIM
Цифровий код	246
Центральний банк	Банк Фінляндії
Валютні курси
1 EUR =	5,94573 FIM (1 січня 1999)
1 USD =	5,0960 FIM (1 січня 1999)
1 UAH =	1,2338 FIM (1 січня 1999)
Фінляндська марка у Вікісховищі

Фінля́ндська (або Фі́нська) ма́рка (фін. Suomen markka; швед. Finsk mark) — національна валюта Фінляндії до 2002 року. Одна марка поділялась на 100 пенні (фін. penni; швед. penni, p). З 1999 в безготівковому а з 2002 також в готівковому обігу була замінена на євро за курсом обміну 5,94573 марки за 1 євро.

У 1860 році, згідно з наказом Олександра ІІ, по всій території Князівства Фінляндія (яка тоді перебувала в складі Російської імперії) вводилась в обіг власна валюта. Вона отримала назву «марка» (фін. markka). Назву для валюти надав видатний записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала» Еліас Леннрот. Що закономірно, фінська марка з'явилася на 10 років раніше німецької марки. У співвідношенні до рубля Російської імперії фінляндська марка розмінювалася на 25 копійок.

У 1865 році марка була прив'язана до срібного міжнародного стандарту, а з 1878 року до золотого стандарту: в 1 марці було 0,290323 грами щирого (чистого) золота — за рівнем французького франка. Марки карбувалися у сріблі (1, 2 марки) та у золоті (10, 20 марок). В період з 1865 по 1917 рік в обігу знаходилися такі купюри: 1, 5, 10, 20, 50. 100, 500 марок.

В 1940 році Фінляндія відмовилась від золотого стандарту. Друга світова війна суттєво ослабила економіку Фінляндії. У 1945 році фінляндська марка перенесла 3 девальвації. В 1946 році старі марки обмінювалися на нові. Половину купюр номіналом в 500 марок пустили на державний займ. У 1948 році Фінляндія приєдналася до Бреттон-Вудської валютної системи. Курс марки був прив'язаним до долара США, 320 фінляндських марок прирівнювалися 1 долару США. В 1963 році була проведена чергова деномінація фінляндської марки: 100 старих марок обмінювалися на 1 нову марку. Появилися монети пенні.

В післявоєнні роки Монетний двір Фінляндії випускав колекційні монети номіналами від 1 марки до 2000 марок. Усього було відкарбовано 43 колекційні монети. В період з 1918—1963 роки в обігу знаходилися купюри таких номіналів: 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000 фінляндських марок.

У 1971 році, після краху Бреттон-Вудської системи, фінляндська марка стала торгуватися на основі мультивалютного кошика. У 1980—1990 роки кризу вдалося припинити і ринок почав стабілізуватися.

У 1995 року Фінляндія стала членом ЄС. У 1969 році валютний курс марки став визначатися за системою ERM. Перед переходом на євро в обігу перебували купюри номіналами: 10, 20, 50, 100, 500 та 1000 марок. В 1999 році, під час обміну марочних купюр на євро був встановлений курс 1 євро на рівні 5,94573 фінських марок. З 1 березня 2002 року на території Фінляндії євро став повноцінним платіжним засобом. Банком Фінляндії обмін старих марок на євро тривав до 29 лютого 2012.

Остання серія фінських банкнот була розроблена у 1980-х роках фінським дизайнером Еріком Брууном (Erik Bruun) і випущена у 1986—1993 роках.

Банкноти, що були в обігу до введення євро

Номінал (марок)	Зображення		Розмір (мм)	Колір	Реверс	Аверс	Введення	Вилучення
10			142 × 69	блакитний	Пааво Нурмі (1897—1973), олімпійський чемпіон	Олімпійський стадіон в Хельсинках	1986	2002
20				блакитно- зелений	Вяйне Лінна (1920—1992), письменник	Міст в Таммеркоскі[en]	1993
50				коричневий	Алвар Аалто (1898—1976), архітектор	Палац «Фінляндія»[en]	1986
100				зелений	Ян Сібеліус (1865—1957), композитор	Лебеді
500				червоний	Еліас Леннрут (1802—1884), збирач Калевала	Лісова пішохідна стежка
1000				блакитно- фіолетовий	Андерс Чюденіус (1729—1803), державний діяч	Фортеця Суоменлінна

Монети, що були в обігу до введення євро

Зображення	Номінал	Технічні параметри				Опис			Роки карбування
		Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Вага (г)	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс
	10 пенні	16.3	1.8	1	Мідно-нікелевий сплав	Гладкий	Рослинний орнамент	Номінал, геометричні фігури	1990—2001
	50 пенні	19.7	1.8	3.3		Рифлений	Ведмідь	Номінал, зірки
	1 марка	22	2	4.9	Алюмінева бронза	Гладкий	Герб Фінляндії	Номінал, візерунки	1993—2001
	5 марок	24.5	2.2	5.5		Гладкий з написом	Тюлень	Номінал, рослинний орнамент	1992—2001
	10 марок	27.25	2	8.8	Біметал: центр (латунь), кільце (мідно-нікелевий сплав)	Гладкий	Глухар	Номінал, рослинний орнамент	1993—2001

• На реверсі 20-марочної купюри був зображений письменник Вяйне Лінна. Але це розгнівало письменника, оскільки Банк Фінляндії використав фото без дозволу автора. Банк був змушений виплатити компенсацію в 100 000 марок для залагодження конфлікту. Купюри в 20 марок були вилучені з обігу до 1993 року.

• Фінські монети євро
• Економіка Фінляндії

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фінляндська марка

• Банк Фінляндії [Архівовано 11 червня 2019 у Wayback Machine.] (фін.) -(швед.) -(англ.)
• Монетний двір Фінляндії [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] (фін.) -(англ.)
• Фінляндська марка на сайті Банку Фінляндії [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] (фін.) -(швед.) -(англ.)
• Історія фінляндської марки (1860—2002) (англ.)
• Історичні банкноти з Фінляндії [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.) -(нім.) -(фр.)