Фінляндський центр

Фінляндський центр

Suomen Keskusta
Фінляндський центр; ; Suomen Keskusta
Країна	Фінляндія
Голова партії	Annika Saarikko
Дата заснування	1906
Штаб-квартира	Apollonkatu 11, Гельсінкі
Ідеологія	Лібералізм центризм м'який пан'європеїзм
Кількість членів	163 000
Друкований орган	Suomenmaad
Офіційний сайт	keskusta.fi

Фінляндський центр (фін. Suomen Keskusta (Kesk.); швед. Centern i Finland (C.)) — фінська партія заснована в 1906 році. Партія має 35 місць із 200 у парламенті Фінляндії. Партія має 3 місця із 13 виділених для Фінляндії у Європарламенті (входить до фракції Альянс лібералів і демократів за Європу).

Історія

Партія була заснована в 1906 як рух громадян у фінському селі. У 1906 році були засновані два аграрних рухи, які в 1908 році об'єдналися в одну політичну партію – Аграрна Ліга (фін. Maalaisliitto). З самого початку свого існування партія підтримує ідею децентралізації. На зорі фінської незалежності партія підтримувала республіканізм, на відміну від монархії, що підтримували консервативні суспільні сили.

Представник Аграрної ліги — Лаурі Крістіан Реландер був другим президентом Фінляндії у 1925—1931 роках.

У 1965 партія змінила свою назву на «Центристська партія» (фін. Keskustapuolue) і в 1988 році вона прийняла свою нинішню назву Suomen Keskusta (досл. Фінляндський центр).

Представник центристської партії був з 2004 року єдиним фінським комісаром ЄС. Оллі Рен в наш час^[коли?] виступає як європейський комісар з економічних та фінансових питань.

Нинішній голова, Марій Ківініемі, очолювала урядову коаліцію, до якої входили також такі партії, як Національна коаліція, Зелений союз та Шведська народна партія.

Результати виборів

Парламент

Рік	Депутати	Голосів
1907	9	51,242	5.75 %
1908	10	51,756	6.39 %
1909	13	56,943	6.73 %
1910	17	60,157	7.60 %
1911	16	62,885	7.84 %
1913	18	56,977	7.87 %
1916	19	71,608	9.00 %
1917	26	122,900	12.38 %
1919	42	189,297	19.70 %
1922	45	175,401	20.27 %
1924	44	177,982	20.25 %
1927	52	205,313	22.56 %
1929	60	248,762	26.15 %
1930	59	308,280	27.28 %
1933	53	249,758	22.54 %
1936	53	262,917	22.41 %
1939	56	296,529	22.86 %
1945	49	362,662	21.35 %

Рік	Депутати	Голосів
1948	56	455,635	24.24 %
1951	51	421,613	23.26 %
1954	53	483,958	24.10 %
1958	48	448,364	23.06 %
1962	53	528,409	22.95 %
1966	49	503,047	21.23 %
1970	36	434,150	17.12 %
1972	35	423,039	16.41 %
1975	39	484,772	17.63 %
1979	36	500,478	17.29 %
1983	38	525,207	17.63 %
1987	40	507,460	17.62 %
1991	55	676,717	24.83 %
1995	44	552,003	19.85 %
1999	48	600,592	22.40 %
2003	55	689,391	24.69 %
2007	51	640,428	23.11 %
2011	35	463,160	15.8 %
2015	49	626,218	21.1 %

Місцеві вибори

Рік	Радники	Голосів
1950		121,804	8.09 %
1953		282,331	16.04 %
1956		366,380	21.91 %
1960		401,346	20.44 %
1964		413,561	19.28 %
1968	3 533	428,841	18.93 %
1972	3 297	449,908	17.99 %
1976	3 936	494,423	18.43 %
1980	3 889	513,362	18.72 %
1984	4 052	545,034	20.21 %
1988	4 227	554,924	21.10 %
1992	3 998	511,954	19.22 %
1996	4 459	518,305	21.81 %
2000	4 625	528,319	23.75 %
2004	4 425	543,885	22.77 %
2008	3 518	512,220	20.09 %

Європейський парламент

Рік	Депутати Європарламенту	Голосів
1996	4	548,041	24.36 %
1999	4	264,640	21.30 %
2004	4	387,217	23.37 %
2009	3	316,798	19.03 %
2014	3	339,398	19.70 %

Президента

непрямі
Рік	Кандидат	Виборці	Голосів
1925	Лаурі Крістіан Реландер	69	123,932	19.9 %
1931	Кюйості Калліо	69	167,574	20.0 %
1937	Кюйості Калліо	56	184,668	16.6 %
1950	Урхо Кекконен	62	309,060	19.6 %
1956	Урхо Кекконен	88	510,783	26.9 %
1962	Урхо Кекконен	111	698,199	31.7 %
1968	Урхо Кекконен	65	421,197	20.66 %
1978	Урхо Кекконен	64	475,372	19.4 %
1982	Йоханнес Віролайнен	53	534,515	16.8 %
1988	Пааво Вяюрюнен	68	647,769	21.70 %

прямі
Рік	Кандидат	Голосів
1988	Пааво Вяюрюнен	¹ 636,375	¹ 20.57 %
1994	Пааво Вяюрюнен	¹ 623,415	¹ 19.5 %
2000	Еско Аго	¹ 1,051,159 ² 1,540,803	¹ 34.4 % ² 48.4 %
2006	Матті Ванганен	¹ 561,990	¹ 18.6 %