Хатки (Тернопільський район)
Хатки́ — село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району. Населення — 39 осіб (2014). НазваУ 19 - на початку 20 століття також зустрічалася назва Хатки-Лучанські[1]. ГеографіяХатки розташовані за 13 кілометрів на південь від міста Тернополя та 6 кілометрів від найближчої залізничної станції Ходачків Великий (Тернопільський район). Площа села становить 0,4 квадратних кілометрів. Кількість дворів становить 48. У селі є одна єдина вулиця - Радянська[2]. ІсторіяСело Хатки засноване як присілок Великої Луки у 1848 році. Хатками (халупками) найменували поселення найманих робітників на території поміщицьких маєтків. У 1880 році на хуторі було 7 будинків. У кінці 19–середині 20 століття населений пункт часто називали Хатки Лучанські. Діяли товариство «Просвіта» та кооператива "Надія". У 1934–1939 роках разом із селом Велика Лука належало до ґміни Микулинці (нині смт Микулинці Теребовлянського району) Тернопільського повіту Тернопільського воєводства Другої Речі Посполитої. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули Андрій Беца, Петро Мендюк, Михайло Слив’яний, Олексій Чеканда. Пропав безвісти Григорій Брикайло. Симпатики ОУН, репресовані уродженці села – Іван Жукевич і Микола Залипський; підрайоновий провідник ОУН Ольга Гайсон (Канцер; 1921 р. н.). У січні 1945 р. більшовики пограбували місцеве населення. 26 вересня 1948 р. в селі створили станицю (12 осіб) “істрєбітєльного батальйону” (“стрибків”). До 2020 року було підпорядковане Великолуцькій сільраді. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великоберезовицької селищної громади[3]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4]. Населення
У 2014 році населення села становило 39 осіб (51 осіб у 2001). Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 76 осіб, з яких 35 чоловіків та 41 жінка[5]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 48 осіб[6]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[7]. РелігіяЄ капличка. КультураУ селі працює клуб. ЕкономікаУ селі працює ПМП “Песа”, ферма печериць Fungi Farm[8]. Місцеві земельні паї орендують ТОВ “Стимул” і ПАП “Агропрод-сервіс”. Охорона здоров'яУ селі працює фельдшерсько-акушерський пункт. Пам'яткиУ селі є каплиця святої Трійці, що походить з першої половини 20 століття. Реконструйована 1989 року. Є “фіґура” при в’їзді у село, споруджена на початку 20 століття. Галерея
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
