Острів (Тернопільський район)

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Подорожні замальовки — с. Острів на YouTube // ТТБ, 6 липня 2015
	Зі скандалом ділили землю у селі Острів Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4, 10 серпня 2015

село Острів
	Вулиця Шкільна в ОстровіВулиця Шкільна в Острові
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Великоберезовицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040070100039120
Основні дані
Засноване	1431
Перша згадка	1431 (594 роки)
Колишня назва	Острів
Населення	2000 +
Територія	3.550 км²
Густота населення	486.2 осіб/км²
Поштовий індекс	47728
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°29′15″ пн. ш. 25°34′51″ сх. д. / 49.48750° пн. ш. 25.58083° сх. д.
Водойми	Серет, Довжанка
Найближча залізнична станція	Березовиця-Острів
Місцева влада
Адреса ради	47724, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26
Староста	Хомяк Богдан Андрійович
Карта
	Острів
	Острів
Мапа
	Острів у Вікісховищі

О́стрів —село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, південне передмістя Тернополя (7 км від центру міста). До 2020 року адміністративний центр Острівської сільської ради.

Населення — 1732

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1431 року як власність Грицька Кердейовича.

У 1581 році згадане як містечко — власність Миколая Баворовського. Дідич — військовик, командував обороною замку в містечку під час нападу татар.^[1]

На початку XIX ст. пожежа знищила всі будівлі.

У другій половині ХІХ ст. — село у складі Тернопільського повіту Галичини. Згадується краєзнавцем А.Шнайдером у списку «підупалих містечок». Мало власну символіку — печатку з зображенням двох кіс, поставлених вертикально, і написом "GMINA OSTROW" (Центральний державний історичний архів України у Львові. — Ф. 178. — Опис 2. — Спр. 2482. — Арк. 29).

У 1915 під час Першої світової війни в палаці сім'ї графів Баворовських розташовувався штаб 11-ї Армії Південно-Західного фронту. При відступі російських військ влітку 1917 палац було зруйновано.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

У 1939 році в селі проживало 673 особи, з них 425 поляків (63,2%) та 248 українців (36,8%).

Восени 1944 р. було організовано Острівський СКВ (Самооборонні Кущові Відділи). Командиром сільського куща – боївки, було призначено бійця УПА із розформованої Тернопільської сотні “Буйні” Михайла Качуровського (“Пугач”).

10 вересня 2015 року мешканці села перекрили автомагістраль поблизу села (на перехресті «Острів-мясокомбінат») на знак протесту проти «дерибану» земельних ділянок, який виник у селі^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великоберезовицької селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1591 особа, з яких 745 чоловіків та 846 жінок^[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1721 особа^[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Відсоток
українська	99,80 %
російська	0,20 %

Соціальна сфера

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, музична школа, народний хор «Журавка», танцювальний колектив «Острівчаночка», кімната-музей Василя Ярмуша, фермерське господарство, цегельний завод, дзеркальний, ковбасний і паркетний цехи, торговельний заклади, супермаркет.

Також на території села розташовані: ВАТ «Тернопільський м'ясокомбінат», ДП «Тернопільський державний завод по виробництву МКБ Ветсанзавод», Тернопільський завод швидкозаморожених продуктів ТОВ «СІМ-СІМ», філія «Тернопільський доркомплект» та ще близько вісімдесяти підприємств.^[8]

Діє футбольна команда «ФК Острів». Сільські діти беруть участь у ансамблі «Диво-струни».

Транспортне сполучення

Поблизу села розташована вузлова залізнична станція Березовиця-Острів, відкрита в 1896.

У село на вул. Шкільну регулярно курсує міський маршрут № 5 із села до вул. Лучаківського (мікрорайон «Дружба»).

Також через Острів проходить маршрутне таксі Тернопіль — Буцнів.

Пам'ятки

Церква

Є церква святого Архістратига Михаїла (1878 р., мурована, розписав Корнило Устиянович, відреставрована, у селі діє духовий оркестр, як і у 1930-ті роки, капличка Божої Матері (з «фігурами» Божої Матері та Ісуса Христа) над джерелом, яке в народі називають цілющим; 2003 р. розпочато будівництво церкви св. Софії Премудрості Божої та мучеників-ісповідників.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну табличку Миронові Кордубі (1996 р., скульптори Я. Любий, Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як), насипано символічну могилу УСС (1995 р.).

Джерело

Докладніше: Острівське джерело

В Острові є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Острівське джерело», розташоване неподалік річки Серет. Вода у джерелі є однією із найчистіших у Тернопільській області і містить багато іонів срібла.

Сьогодення

Протягом останніх 10 років село активно розбудовується сучасними будинками в районі вул. Шкільної.

Взимку 2012 року в Острові проведено реконструкцію повітряних ліній електропередач з використанням самоутримних ізольованих проводів напругою до 1 кВ, також замінені на нові усі трансформаторні підстанції й електроопори. Усі вулиці села освітлені.

В Острові є оптоволоконні мережі високошвидкісного інтернету.

Відомі люди

Народилися

Дмитро Підручний - український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон та призер Зимової універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону. Учасник збірної України з біатлону на Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році та на Зимових Олімпійських іграх у Пхьонхані в 2018 році.
Богдан Антків (1915–1998) — музичний діяч, батько Зиновія-Богдана Антківа та брат Михайла Антківа
Зиновій-Богдан Антків (1942–2009) — диригент Державної академічної чоловічої хорової капели України ім. Ревуцького, народний артист України, син Анткова Богдана Михайловича,
Борис Гуменюк (*1965) — український поет,
Осип Волинець (*1917) — громадський діяч,
Григорій Дзюбановський (1893 — рік смерті невідомий) — промисловець,
Мирон Кордуба (1876–1947) — історик, літературознавець, письменник,
Василь Ярмуш (1940–1976) — поет, прозаїк.
Єжи Баворовський (1870–1933, Львів) — граф, польський парламентар, дідич, почесний громадянин міст Теребовля, Будзанів, похований у Боложинові^[9].

Проживали

Марія Куземко (нар. 1948) — письменниця, громадсько-політична діячка.

Галерея

Церква Святої Софії
Будинок культури
Капличка
Цілюще джерело
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини.
Майданчик для проведення масових заходів
Особняк в Острові
Річка Серет в Острові (Вигляд із села Буцнів)
Сільський будинок
Панорама Острова. На задньому плані Велика Березовиця і Тернопіль
Залізничний міст в Острові
Поворот праворуч — на Острів (у смт Велика Березовиця)
Колишній палац родини Баворських
Залізнична станція

Примітки

↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — S. 53. (пол.)
↑ Поблизу Тернополя люди перекрили центральну автомагістраль. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Red. Baworowski Jerzy hr. (1870–1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 367–368. (пол.)

Джерела

Уніят-Карпович, В. Острів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 405—407. — ISBN 978-966-457-246-7.
Мельничук Б., Уніят В., Шикірява О. Острів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 695—696. — ISBN 966-528-199-2.
Острів [Текст] / М. Лісевич, С. Ракуш // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 425-429.
Андрій Глуховецький: "Україна завжди в моєму серці" [Текст] : [за матеріалами розмови з канадським політологом А. Глуховецьким, який розповів історію своєї родини: його дід, отець В. Глуховецький у 1922-1944 рр. служив у с. Острів Терноп. р-ну] / І. Гошій // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2022. — № 10 (16 берез.). — С. 6 : фот.
Буцнів і Острів зачарували "Лівий берег" [Текст] / О. Рудоманов // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 19 (12 трав.). — С. 10 : фот.
Мого дитинства рідна домівка [Текст] : [огляд книги краєзнавця К. Яреми "Школа рідна Острівська"] / Л. Куземко // Сільський господар плюс Тернопільщина. — № 27 (10 лип.). — С. 7.
І постала капличка Архангела Михаїла [Текст] : [в с. Острів Терноп. р-ну] / Т. Богданюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 47 (27 листоп.). — С. 3 : фот.
Ostrów (20) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 707. (пол.) — S. 707–708.

Посилання

Острів у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Інформація у Вікіданих^?
	Теми у Вікіджерелах^?
	Острів у Вікісховищі^?