Хламов Григорій Сергійович
Григорій Сергійович Хламов (19 грудня 1903, село Кошелево Муромського повіту Владимирської губернії, тепер Вачського району Нижньогородської області Російська Федерація — 29 листопада 1968, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, міністр автомобільної та тракторної промисловості СРСР (1950—1953), міністр тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР (1955—1957). БіографіяНародився в селянській родині. З 1914 до 1918 року працював у селянському господарстві батька. У 1919—1922 роках — візник Спілки візників при фабриці «Металіст» у селищі Вача. З 1922 до 1923 року навчався у вечірній школі для дорослих у місті Муромі Владимирської губернії У 1923—1925 роках — вчитель школи села Кошелево Муромського повіту. З 1925 до 1926 року служив у Червоній армії. Член ВКП(б) з 1926 року. У 1926—1928 роках — завідувач Муромського повітового відділу народної освіти Владимирської губернії. У 1928—1932 роках — студент Московського автотракторного інституту, інженер-механік. У 1932—1940 роках — майстер, старший технолог, начальник відділу, заступник начальника відділу технічного контролю, заступник головного інженера, головний інженер — заступник директора управління розширення Горьківського автомобільного заводу імені Молотова. У 1940—1941 роках — головний інженер — заступник начальника Головного управління спеціального машинобудування Народного комісаріату середнього машинобудування СРСР. У 1941—1943 роках — головний інженер — заступник директора Московського автоскладального заводу імені КІМ. У 1943—1946 роках — директор Уральського автомобільного заводу імені Сталіна в місті Міасс Челябінської області. У березні 1946 — серпні 1947 року — заступник міністра автомобільної промисловості СРСР. У серпні 1947 — вересні 1948 року — заступник міністра автомобільної та тракторної промисловості СРСР. 2 вересня 1948 — 18 квітня 1950 року — директор Горьківського автомобільного заводу імені Молотова. 18 квітня 1950 — 5 березня 1953 року — міністр автомобільної та тракторної промисловості СРСР. У березні 1953 — квітні 1954 року — заступник міністра машинобудування СРСР. У квітні 1954 — 23 липня 1955 року — перший заступник міністра радіотехнічної промисловості СРСР. 23 липня 1955 — 10 травня 1957 року — міністр тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР. 24 травня 1957 — травень 1960 року — начальник відділу автомобільного, тракторного та сільськогосподарського машинобудування Державного планового комітету Ради міністрів СРСР — міністр СРСР. У травні 1960 — 24 квітня 1962 року — начальник Головного управління державних матеріальних резервів при Раді міністрів СРСР — міністр СРСР. 24 квітня 1962 — 29 листопада 1968 року — начальник Головного управління державних матеріальних резервів при Раді міністрів СРСР. Помер 29 листопада 1968 року в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви. Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia