Хмелів (Роменський район)
Хмелі́в — село в Україні, центр Хмелівської сільської громади Роменського району Сумської області. Населення становить близько 1200 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хмелівська сільська рада. У часи Гетьманщини — найпівнічніший населений пункт Лубенського полку. ГеографіяСело Хмелів знаходиться на березі річки Хмелівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Касянове (зняте з обліку 2008 року), за 2,5 км — колишнє село Солодухи, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Заклимок. По селу протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Через село проходять автомобільні дороги Т 1907 і Т 196. НазваПро назву села говориться у «Великому Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона»: «Хмелов — местечко Полтавской губернии, Роменского уезда, при реке Хмеловке, в 18 верстах от уездного города. Жителей 5377. Три ярмарки, земская школа. Кустарные промыслы (древодельные, ткацкие, металлообрабатывающие и др.) быстро развиваются. В 1885 г. кустарей насчитано 33, в 1888 г. — 260, в 1898 г. — 584.» Легенда про назву селаУ сиву давнину протікала повноводна річка. Не лише човни — кораблі пропливали мимо. Там, де річка розгалужувалась і, наче за сонцем, повертала спочатку на схід і далі несла свої води на південь, береги були повиті хмелем. Та так густо, що здавалось королівськими шатами повито все довкола. «Хмелі!», «Хмелі!» — захоплено вигукували подорожні. Річку згодом тільки так і називали — «Хмелівка» — «річка, повита хмелем». І перші поселенці довго не роздумували, як назвати поселення. На березі Хмелівки, то звісно — Хмелів. Але більш ймовірним, історично, географічно та філологічно є походження назви «Хмелів» від назви слободи, що передувала селу на цьому місці: «Охмилова - О-хмилов-а - Хмилов - Хмелов - Хмелів». НаселенняАбсолютна більшість населення села — українці. У XIX столітті проживало кілька єврейських та великоруських (кацапських) родин. Люди говорять полтавським діалектом української мови. При чому в родовому відмінку назва села вимовляється як «у Хмело́ві», а не «Хмельо́ві», що відбиває первісну назву поселення ще за польських часів — Охмило́в. ІсторіяПеріод Речі ПосполитоїЯк вказують історичні документи село Хмелів утворене, як поселення, на початку 17 століття. Територія Роменщини тоді була прикордонням, на ці землі претендували і Москва, і Варшава. Польсько-Литовське князівство сприяло заселенню прикордоння переселенцями з заходу та Лівобережжя. Московські ж війська, розміщені в Путивлі, з свого боку, розорювали та знищували такі поселення. В середині 1626 року Роменські люди відновили буди біля річки Хмелівки, зруйновані попереднього року путивльськими ратними людьми. Навпроти буд, на правому березі річки, з'явилася слобода, де за даними московських агентів налічувалося 30 дворів. Безумовно, вони мали на увазі слободу Охмилову. (Пізніше — с. Хмелів, де досі збереглася назва одного з кутків — Слобода). У документах збереглися відомості про один з випадків розорення слобод. 23 червня 1628 р. князь С. Прозоровський та А. Толбузін писали у листі:
Наприкінці 1628 року донський козак Петро Хотунцов на дорозі з Варви до Путивля зустрів запорозького козака з сім'єю та майном. Запорожець розповів, що полишив роменщину через прихід московських ратників а зараз повертається додому. Він також повідомив, що в Охмиловій, Війтівці та Пустовійтівці знову селяться люди, вирощують хліб, косять сіно, ставлять пасіки. На початку жовтня на слободи з Путивля знову була направлена воєнна експедиція, яка знищила будівлі та запаси хліба, зроблені слобожанами. На ці дії Москви гостро відреагувала польсько-литовська сторона. Яка, крім вимог до Росії повернути награбоване, виділила для відновлення слобод гроші та прислала 150 жовнірів для забезпечення охорони слобід. Роменські слободи були знищені ще раз під час так званої, Смоленської війни 1632 року путивльськими та рильськими ратниками. Лише після польсько-московської війни 1632—1634 рр., у якій Московщина зазнала поразки, та тривалих переговорів про лінію кордону було встановлено 1638 р. так звану «Путивльську межу» Охмилова та інші ближні слободи й поселення остаточно ввійшли до Польщі й були офіційно включені до складу Речі Посполитої. В 40-х роках про Охмилову згадується вже як про слободу з якої переселялися люди далі та східне Посулля, утворюючи нові слободи. Згадується тут і про Федька (Федора?), який можливо і дав початок роду Федьків у подальшому розвитку Хмелева. Козацька епохаХмелів також згадується, коли Гетьман України Богдан Хмельницький універсалом від 28 квітня 1655 року дарує село Свято-Миколаївському Крупинському Батуринському жіночому монастирю. Є кілька варіантів цього універсалу. Наведемо один з них:
У 17-18 столітті Хмелів у складі Лубенського полку. З 1672 — у Сміленській сотні, а з 1742 року по 1782 рік — сотенне містечко Хмелівської сотні. Створена при розподілі території Сміленської сотні у складі Лубенського полку для посилення його особового складу, боєздатності та адміністративного зміцнення і податкоспроможної населення. Хмелівська сотня користувалася печаткою сотника Андрія Шкляревича. На ній були стилізовані зображені пагони хмелю — рослини, що сама по собі є символом життя. Хмелівська сотняЄдиний відомий сотник Хмелівської сотні — Андрій Шкляревич (1742—1777). До складу сотні входили населені пункти: Ведмеже, село; Великі Бубни, село; Житнє, село; Заїзд, село; Калинівка, село; Миколаївка, село; Мокіївка, село; Ненадівка, село; Погреби, присілок; Ріпки, село; Родинці, село; Уюнне, село; Хмелів, містечко. В описі 1765—1769 pp. додано село Гаврилівка та Глобівський хутір.
Добре збереглися щодо підтвердження цього документи Генерального слідства та Рум'янцевської ревізії Лубенського полку, в тому числі і Хмелова. У ці ж роки було запроваджено гербову печатку Хмелівської сотні (з зображенням руки, що виходить із хмари й тримає булаву, — видозміною герба Лубенського полку) 16 (27) вересня 1781 Московія анексувала Гетьманщину та ліквідувала полково-сотенний устрій Лівобережної України. 9 (20) січня 1782 відкрито Київське, а 19 (30) січня того ж року Чернігівське намісництва. Лубенський полк розділено навпіл: Сміленська, Хмелівська, Костянтинівська, Роменська, Глинська, дві Лохвицькі та Янишпільська сотні увійшли до складу Глинського, Лохвицького та Роменського повітів Чернігівського намісництва. Період Російської імперіїВ першій половині XIX століття Хмелів згадується як містечко, через яке проїжджав М.Гоголь, їдучи з Полтави до Петербурга. В другій половині дев'ятнадцятого століття Хмелів є розвиненим ремісничим містечком. Ось що про нього говорить Великий енциклоредичний словник Брокгауза і Єфрона:
За даними етнографа Л.Падалки, на межі XIX—XX століть мешканці Хмелова мали іронічне прізвисько «сметанники» (імовірно, через те, що місцева сметана славилася на довколишніх ярмарках). Доба УНР та Радянський Союз1917 село увійшло до складу УНР, але через короткий час формально перейшло до анархістів, після чого до влади прийшли комуністи. Родом з Хмелова командарм Червоної армії Федько Іван Федорович, кавалер Ордену Леніна. 1941 року село, як і вся Сумська область, було окуповане нацистами. Звільнене в 1943 році, боїв за село не було. В наступні роки побудовано нову школу, клуб, дві колгоспні ферми та завод з виробництва цегли. На сьогоднішній день збереглися і використовуються школа та клуб. Двоє уродженців села удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу: Вовна Петро Олексійович (указ від 07.04.1940, посмертно)[1] та Северин Іван Кирилович (указ від 23.10.1943).[2] Обом героям встановлено пам'ятники. Сучасний станУ селі — загальноосвітня середня школа, клуб, православна церква, магазини, ФАП та відділення Роменської психіатрічної клініки. Побудовано водогін та проведено газифікацію. У центрі села — меморіальний хрест у пам'ять жертв Голодомору 1932—1933. Обеліски солдатам, загиблим у Другій світовій війні, ретельно доглядаються сільською радою. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Хмелівської сільської громади[3]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Роменського району(1930-2020), громада увійшла до складу новоутвореного Роменського району[4]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними [5]:
Відомі людиУ Хмелові народились
У Хмелові проживали
Див. такожПримітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
