Ховренко Андрій Васильович

Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/24 травня 2025. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей. До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон: {{subst:папв|Ховренко Андрій Васильович|24 травня 2025}} ~~~~ на його сторінку обговорення. Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Андрій Ховренко Андрій Васильович Ховренко
Штаб-сержант
Загальна інформація
Народження	м. Городня, Чернігівська область
Смерть	26 лютого 2022(2022-02-26) м. Чернігів, Україна
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Прикордонна служба
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Андрі́й Васи́льович Ховренко — штаб-сержант, інспектор відділу прикордонної служби «Добрянка» 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого (м. Чернігів) Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.

Після закінчення школи не був призваний на строкову службу в ЗСУ через плоскостопість, тому пішов навчатись у чернігівське профтехучилище на електрозварювальника.

Отримавши спеціальність у 19 років працював за фахом у Києві.

Згодом повернувся додому в Городню та влаштувався в автомайстерню. Пізніше поїхав у Чернігів, де працював на будівництві.

Після цього вступив до чернігівського кооперативного технікуму, отримав диплом юриста. Одружився, а потім у сім'ї народилася донька^[1].

Після досягнення 25 років підписав контракт з ДПСУ. Проходив службу у відділі прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону.

2015 року добровольцем пішов в АТО. Мав численні нагороди.

Вранці 24 лютого 2022 року при перших сигналах тривоги заступив на свій бойовий пост. Разом з побратимами з боєм на трьох БТРах відходив від кордону, втративши дві машини. В той же день загін зміг повернутися у Чернігів^[2].

25 лютого 2022 року знову був в бою, вивозячи поранених.

25 лютого 2022 року, виконуючи бойове завдання на околиці Чернігова, разом з побратимами нарвався на ворожу ДРГ і загинув від поранень, несумісних із життям^[3].

Залишилися дружина та 14-річна донька.

• 28 лютого 2022 року — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

• Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.