Холодне літо п'ятдесят третього…
«Холодне літо п'ятдесят третього…» (рос. «Холодное лето пятьдесят третьего») — радянський художній фільм 1987 року про декілька трагічних днів 1953 року в далекому поселенні на Російській Півночі та про в'язнів-кримінальників, амністування котрих обернулося новими злочинами. Картина удостоєна ряду кінопремій, зокрема: Всесоюзний кінофестиваль (1988) — Премія журі; Премія «Ніка» (1989) за 1988 рік у номінації за «Найкращий ігровий фільм» і Валерію Прийомихову — у номінації «Найкраща чоловіча роль»[3]; Державна премія СРСР (1989) — режисеру Олександру Прошкіну, акторам Анатолію Папанову, Валерію Прийомихову, художнику-постановнику Валерію Філіппову[4]. НазваЛіто 1953 року не відрізнялось погодними феноменами. Але його зробили холодним кримінальні в'язні, амністія яких закінчилася новими злочинами на волі. Назва кінострічки мала метафоричний характер. Фільм — драматична розповідь про репресії комуністичного уряду проти власного народу в СРСР та важке повернення до реального життя в'язнів концтаборів (з малими людськими якостями) після першої післясталінської зміни в комуністичному уряді. Знімальна група
Акторський склад
Примітки
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia