Хорватська військова границя
![]() Хорватська військова границя (хорв. Hrvatska vojna krajina, Hrvatska vojna granica, нім. Kroatische Militärgrenze, угор. Horvát határőrvidék) — частина Військової границі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії. ІсторіяСтворена у другій половині XVI століття на території земель, що належали Королівству Хорватія. Початково номінально була частиною Королівства; у 1627 була приєднана до Військової границі під прямим управлінням Габсбургів. Розташовувалася на кордоні з Османською імперією. Імператори обіцяли безкоштовні земельні наділи та свободу віросповідання людям, які погоджувались оселитися в адміністративних межах границі в районах компактного проживання хорватів, сербів та волохів.[1][2][3][4][5] Натомість люди, що проживали на цих землях, зобов'язувались воювати за них та за імперію. У 1630 імператор Фердинанд II запровадив Волоські статути, за якими до військової служби долучалися чоловіки віком від 16 до 66 років.[6] Наприкінці XVII століття Габсбурги розширили свої володіння й кордони Хорватської Військової границі збільшилися за рахунок включення до її складу деяких колишніх османських земель на сході. У 1783 вона перейшла під контроль Хорватського Генерального штабу в Загребі.[7] 8 серпня 1873 Військова границя Австро-Угорщини була демілітаризована. Хорватська Військова границя проіснувала до 15 липня 1881; після ліквідації границі її землі були включені до Королівства Хорватії і Славонії. ГеографіяХорватська Військова границя включала в себе географічні регіони Лика, Кордун, Бановина та межувала з узбережжям Адріатичного моря на заході, Венеційською республікою на півдні, Королівством Хорватія на північному заході, Османською імперією на південному сході, Славонським королівством на сході та Угорським королівством на півночі. Її межі простягалися до кордонів Славонської військової границі в районі злиття рік Уна та Сава. ПоділХорватська Військова границя поділялася на три генералати — Вараждинський, Карловацький та Загребський, які, в свою чергу, поділялися на вісім полків.
ДемографіяУ 1802 населення Хорватської військової границі складалося з:[8]
У 1820 населення границі складалося з:[9]
Згідно з угорськими статистичними даними, у 1840 населення границі складало 498 947 осіб та мало наступний етнічний склад:[10]
Релігійний склад (станом на 1857):[11]
74,8% економічно активного населення границі було зайнято в сільському господарстві, 18,63% задіяно в армії, 3,11% — у промисловості.[12] Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia