Цеге-фон-Мантойффелі![]() Це́ге-фон-Манто́йффелі (нім. Zoege von Manteuffel, «Цеге-Мантойфельські») — німецький шляхетний рід невідомого походження. Піддані Данії, Курляндії, Польщі, Швеції, Росії. Ймовірно, нащадки німецьких колоністів до Східної Балтики у ХІІ ст., які оселилися в Естляндії. У достовірних джерелах відомий з XIV ст. Найстаріша згадка — Герард Соє (лат. Gerardus Soye), який згадується у документах 1325 року як васал данського короля Хрістофера II. У джерелах 1333 і 1360 років фігурує дерптський канонік Йоганн Зоге (лат. Johannes dictus Zoge). Імена інших членів роду присутні на договорах Дерптського єпископства із Тевтонським орденом в Лівонії XV ст. У XVI—XVIII ст. рід розділився на кілька гілок: курляндську (1520), езельську (1531), еннеберзьку (1531), рендсбурзьку (1746). У XVII ст. усталилося родинне ім'я — Цеге, до якої додали приставку Мантойффель. Представники курляндської гілки були занесені до матрикулу курляндського лицарства 1620 року з титулом фрайгерів, а після інкорпорації Курляндії до Росії отримали 1862 року визнання баронського титулу. Члени езельської гілки мешкали також в Курську, Пензі й Москві, а члени ененберзької — в Польщі й Канаді. Не пов'язаний із померанським родом Мантойффелів. Також — Манто́йффель-Це́ге, або Це́ге-Манто́йффелі. Назва
ГербЗгідно з Балтійським гербовником (1882) у срібному полі чорний двоголовий орел, із золотими коронами і озброєнням, що стоїть на двох балках червоній і синій, які перетинають низ щита. Намет чорний підбитий сріблом. У клейноді чорні крила, перетяті червоною і синьою балками.
Курляндська гілкаКурляндська гілка роду Мантойффелів-Цеге вписана у матрикул курляндського лицарства від 17 жовтня 1620 року, під другим номером І класу, в чині фрайгерів[1]. Представники
Примітки
Бібліографія
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia