Церква Богоявлення Господнього (Кугаїв)
Церква Богоявлення Господнього — чинна дерев'яна бойківська церква XVII століття у селі Кугаїв Львівського району.[1] Пам'ятка архітектури національного значення охоронний № 475/1.2.[2]. Парафія належить до Львівської архієпархії УГКЦ. Історія![]() ![]() Згідно з датою, зазначеною на одвірку, церкву збудовано 1693 року. Реставровано коштом громади у 1874 році за отця Олександра Гориновича і провізорів Михайла та Василя Батогів (свідчить напис в інтер'єрі). Ремонт проводився також 1985 року. Тоді зокрема було замінено ґонт. 1989 року наново помальовано. Після будівництва у 1990-х роках нової мурованої церкви, храм використовувався рідко і поступово занепадав, через що потребує термінової реставрації. 2010 року на замовлення Обласного управління охорони культурної спадщини виконано проєктно-кошторисну документацію. Проектом передбачено, зокрема підняття церкви й заміну підвалин. Вартість реставраційних робіт на той час оцінювалось у 3,5 мільйона грн. Однак коштів на реставрацію не було виділено і робіт не розпочато. Наприкінці 2012 року в соціальних мережах стартувала ініціатива з порятунку церкви: «Врятувати церкву в Кугаєві»[3]. У серпні 2013 року на зібрані волонтерами кошти встановлено охоронну та протипожежну сигналізацію а також перекрито церкву паропроникною плівкою. 13 вересня 2017 року стартував другий етап збору коштів на нову паропроникну плівку, що згодом перетворився у збір коштів на перекриття церкви новим дерев'яним ґонтом. 24 жовтня та 11 листопада 2017 року волонтери вдруге перекрили дах церкви спеціальною паропроникною плівкою[4]. Станом на грудень 2017 року, за оцінками фахівців, на реставрацію церкви було потрібно 5,5 мільйона грн. У жовтні 2018 року зусиллями громади, меценатів та волонтерів, відреставровано дзвіницю XVIIІ ст. Зараз триває процес збору коштів на перекриття церкви новим дерев'яним ґонтом та заміну дубових підвалин[5][6][7][8]. АрхітектураЦерква тризрубна. Центральний об'єм увінчаний тризаломним, а два бічні — двозаломним наметовим ґонтовим дахом. До вівтарної частини з півночі прибудовано ризницю. Зберігся іконостас 1702—1806 років роботи народних майстрів[9]. Дзвіниця дерев'яна, каркасної конструкції, триярусна, з частково відкритим першим ярусом. Датується кінцем XVII століття.[10] Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia