Церква Вознесіння Господнього (Кальне)
Церква Вознесіння Господнього[2] (також церква Святого Архангела Михаїла) — дерев'яна церква у селі Кальне Стрийського району Львівської області. Належить до класичного бойківського типу дерев'яних церков[3][4][5]. Має статус пам'ятки архітектури національного значення, охоронний № 515. Парафія церкви підпорядковується Сколівському деканату Самбірсько-Дрогобицької єпархії Львівської митрополії УГКЦ[2]. ІсторіяЦерква у Кальному зведена у 1820 році[6][7] майстром Михайлом Биленем[4], ймовірно, на місці попередньої[8], та освячена в ім'я Святого Архангела Михайла. У 1883 році майстри Федір і Карп Косиловичі здійснили капітальний ремонт храму[9][3]. У 1895 році в церкві встановили новий іконостас, а майстер Іван Томанек із Калуша створив розписи інтер'єру[4]. У 1930 році відремонтували дах церкви, замінивши первісний ґонтовий на бляшаний. За незалежної України церкву переосвятили на честь Вознесіння Господнього, пізніше добудували до вівтарної частини ризницю, а 2010 року церкву вчергове відремонтували, цього разу значно спотворивши первісний її вигляд. ОписВознесенська церква у Кальному — дерев'яна, зі смерекових брусів, з'єднаних на наріжжях простим замком, тризрубна, триверха. План церкви — типовий для бойківської архітектури[10]: квадратні зруби, центральний з яких — нава — більший за бічні, до нього зі сходу і заходу прилучаються менші за площею і трохи вужчі бічні зруби — вівтарна частина і бабинець відповідно[11][12]. Центральний зруб увінчаний верхом складного комбінованого типу «два восьмерики на четверику» з трьома заломами[3], на бічних зрубах верхи дещо простіші за формою — восьмибічні, з двома заломами[10][13][14]. Всі три верхи вкриті восьмибічними наметовими банями, увінчаними маківками на високих восьмибічних сліпих ліхтарях[3]. По периметру церкви проходить піддашшя, що спирається на східчасті випусти вінців, яке, окрім практичної функції (відведення дощової води від підвалин), візуально об'єднує всі три об'єми в одне ціле[10]. Стіни вище піддашшя оббиті бляхою. На другому ярусі бабинця розташована аркада-галерея, що оточує об'єм з трьох сторін[15]. Внутрішній простір церкви розкритий у висоту до основи другого залому, де перекривається пласкими стелями[15]. На другому поверсі бабинця міститься емпора, перероблена в хори з виходом на галерею[10]. Між бабинцем і навою — широкий і високий арковий проріз[15]. Стіни церкви вкриті альфрейним живописом, деякі з композицій збереглися від первісного розпису церкви в 1895 році[4]. Прикрашає церкву чотириярусний іконостас кінця XIX ст., виконаний в в академічному стилі, на верхньому ярусі іконостасу — зображення святих апостолів[4]. Особливістю церкви є досить добре збережені написи різними мовами, за якими можна відслідкувати основні віхи історії храму. Дата зведення церкви позначена різьбленим написом польською на надпоріжнику вхідних дверей — «Dnia 18 juni 1820 A». Напис польською на верхній балці перил хорів повідомляє про творців церкви: «Roku 1820 Mychayło Byłeń 1szy x Mayster z Chytaru, Petro Iwanikowicz 2gi Kalnianski v Jozeph Saczkiewicz paroch Kalnianski mpr Wicsty Chudiowicz Wóyt mapr // 3ci Anton Iurowicz 4 Teodor Iwanikowicz Mateos Diakowicz reient». Недатований різьблений напис на нижній балці хорів повідомляє, що ктитором храму був Лука Шептак. Факт ремонту церкви у 1883 році засвідчує напис на верхній балці західних перил галереї другого ярусу бабинця: «Федоръ х Коселовыч Ро 1883х30 серпнѩ Карпа х Коселовыч». Розпис церкви у 1895 році фіксує напис червоною фарбою на хорах: «Храмъ сей отновлен года 1895». Під аркадою на західному боці бабинця напис «Року 1930» свідчить про черговий ремонт церкви у 1930 році, коли замінили матеріал даху[4]. ДзвіницяНа південний захід від церкви стоїть дерев'яна, зі смерекових брусів дзвіниця, зведена у 1837 році[3], яка, судячи з наскрізного проходу в нижньому ярусі, слугувала брамою[15]. Будівля квадратна у плані, триярусна, перші два яруси зрубні, третій каркасний у вигляді галереї-аркади, завершена восьмигранним наметом[15][3]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
