Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Овчари)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрова Пресвятої Богоматері [1]
Світова спадщина
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
49°35′19″ пн. ш. 21°11′29″ сх. д. / 49.588571437389° пн. ш. 21.191464738739° сх. д. / 49.588571437389; 21.191464738739
Країна	Польща
Тип	Культурний
Критерії	III, IV
Об'єкт №	1424
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2013 (37 сесія)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Пам'ятка культури Малопольського воєводства^[2]: реєстраційний номер А-1214 від 6 червня 1984 року.

Церква Покрова Пресвятої Богоматері (пол. Cerkiew Opieki Matki Bożej) — греко-католицька церква в Овчарах Горлицького повіту Малопольського воєводства. Спільно використовують греко-католицька і римо-католицька громади. Один з найдавніших лемківських храмів. Належить до найкращих взірців класичного лемківського стилю.^[3]

2013 року храм оголосили об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні.

Храм в Овчарах був збудований 1653 року на місці давньої божниці, зруйнованої зсувом ґрунту. 1701 року до церкви добудували вівтарну частину (пресвітерій), а 1783 року — вежу (майстри Димитрій Дековекін і Теодор Русинка). 1870 року розширили внутрішнє приміщення. 1938 року стіни розписали фресками.

1947 року під час операції «Вісла» лемки були переселені на західні території Польщі, а храм передали римо-католицькій громаді. 1956 року після повернення депортованих до села парафію повернули греко-католикам.

У 1983–1985 роках провели значні ремонтні роботи, унаслідок яких зміцніли фундамент церкви, а дах покрили ґонтом. Відновлення храму було відзначення Міністерства культури і мистецтв Польщі. 6 червня 1984 року сакральну споруду внесли до реєстру архітектурних та історичних пам'яток Малопольського воєводства (№ А-1214).

1995 року церква отримала приз «Prix Europa Nostra» за найкраще збереження пам'ятки.

Починаючи з 1998 року храм спільно використовують римо-католицька й греко-католицька парафія.

Вівтар і нава мають однакову ширину. Три бані вкриті ґонтом й увінчані шатром з хрестами. Спочатку прямокутні вікна були лише у південній стіні церкви (за народними віруваннями сили диявола приходили з півночі). У зв'язку з необхідністю захисту від вологи фундамент церкви зміцніли викорчуваними стовбурами дерев.

Усередині є іконостас XVII століття, розписаний синіми, червоними і золотими кольорами. Колони прикрашені ажурними мотивами з виноградного листя. Ікони розписав художник Ян Медицький, який перебував під сильним впливом бароко. Є кілька зображень, створених анонімним народним художником. У церкві також є бічні вівтарі святого Миколая, Богородиці та Христа. Ікона в останньому датується 1664 роком і спочатку була розташована у старому іконостасі того ж храму.

• Храм став праобразом для Храму Покрови Пресвятої Богородиці [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.] розташованого на південному ринку міста Львів.^[4]
• На основі Храму Покрови Пресвятої Богородиці [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.] міста Львів, побудовано Церкву Успіння Пресвятої Богородиці в с. Лютенька на Полтавщині.

• Лемківський храм
• Бойки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Покрова Пресвятої Богородиці в Овчарах

• Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура. — Львів, 2006. — С. 235-238.
• Malinowscy G. i Z., Marciniszyn E. i P. Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa, 2009.