Церква святого Миколая (Нахічевань-на-Дону)
Церква Святого Миколая (вірм. Սուրբ Նիկողայոս եկեղեցի) — вірменський православний храм міста Нахічевані-на-Дону. Розташовувався на розі 1-ї лінії і 1-ї вулиці Пролетарської. Церква була знесена в 1930-х роках[1]. Історія Дерев'яна церква Святого Миколая була закладена в 1781 році і освячена 10 вересня 1783 року[2]. Це була одна з перших церков в Нахічевані-на-Дону[3]. Вулиця, на якій знаходилася церква, отримала в її честь назва Микільської (нині це вулиця Листопадова). Через деякий час замість дерев'яної церкви звели кам'яний храм, який розташовувався на північ — на розі 1-ї лінії і 1-й Успенській вулиці (нині Пролетарської)[1]. Храм мав три входи з чотириколонними портиками. Над головним (західним) входом височіла дзвіниця. Головний обсяг храму і дзвіницю вінчали класичні купола[3]. В 1862 році в храмі проходив капітальний ремонт. В кінці XIX століття купола храму були замінені традиційними вірменськими восьмигранними шатрами[3]. 28 квітня 1902 року на дзвіницю Микільської церкви був поставлений найбільший дзвін вагою 41 пудів 30 фунтів (близько 650 кг)[1]. При храмі існував вірменський цвинтар, де були поховані багато відомих городяни: депутат Ованес Абрамян, їздив до Санкт-Петербурга за указом Катерини II, міський голова Арутюн Халибян, купець Макар Айрапетян — близький друг Мікаела Налбандяна. У 1873 році в храмі хрестили майбутнього поета Оноприоса Анопьяна. У 1883 році урочисто відзначався столітній ювілей храму[1]. При храмі діяла парафіяльна початкова школа. У храмі була бібліотека, де зберігалися рукописні церковні книги на пергаменті[2]. Храм був закритий на початку 1930-х років. Будівля стали поступово розбирати[1]. Руїни храму були остаточно зруйновані після Німецько-радянської війни. На його місці побудували п'ятиповерховий житловий будинок (1-я лінія, № 56)[3]. Примітки
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
