Цинкові хлопчики

**Цинкові хлопчики**
Цинкові хлопчики
Жанр	есей
Автор	Світлана Алексієвич
Мова	російська
Опубліковано	1989
Країна	Білорусь
Цикл	Voices of Utopiad
Попередній твір	Останні свідки. Соло для дитячого голосуd
Наступний твір	Чорнобильська молитва

«Ци́нкові хло́пчики» (рос. Цинковые мальчики) — документальна книга білоруської письменниці Світлани Алексієович, видана 1989 року та присвячена Афганській війні.

Сюжет

У книзі в жанрі документально-художньої прози зібрано спогади учасників Афганської війни: солдатів, офіцерів, військових медсестер, лікарів, службовців тилу; подруг, матерів і дружин радянських людей, які загинули на цій війні. Авторка не називає імен своїх співрозмовників — одні просили про таємницю сповіді, інших намагається вберегти від жорстоких докорів.

Оцінки

У книзі розкриваються жорстокі реальні життєві сюжети про афганську війну у спогадах тих, чиє життя ця війна розділила на «до» і «після».

Алексієвич проливає світло на історію останніх років радянської влади, остаточно підірваної цією війною. Вона описує нескінченне горе матерів «цинкових хлопчиків», їхнє бажання знати правду про те, як і за що воювали та гинули в Афганістані їхні сини.

Після виходу книги група матерів воїнів-інтернаціоналістів подала на письменницю до суду за спотворення образу солдатів-«афганців»^[1]. Книгу Алексієвич засуджували за наклеп, проти неї виступали в пресі.

— Це ви зробили наших дітей убивцями. Це ви написали цю моторошну книгу… Тепер не хочуть робити в школах музеї пам'яті наших дітей, зняли їхні фотографії. А вони там такі молоді, такі гарні. Хіба у вбивць бувають такі обличчя? Ми вчили своїх дітей любити Батьківщину… Навіщо вона написала, що вони там убивали? За долари написала… А ми — жебраки… Квітів на могилу синам нема на що купити… На ліки не вистачає…
Оригінальний текст (рос.)
— Это вы сделали наших детей убийцами. Это вы написали эту жуткую книгу… Теперь не хотят делать в школах музеи памяти наших детей, сняли их фотографии. А они там такие молодые, такие красивые. Разве у убийц бывают такие лица? Мы учили своих детей любить Родину… Зачем она написала, что они там убивали? За доллары написала… А мы — нищие… Цветов на могилу сыновьям не на что купить… На лекарства не хватает…

Екранізації та спектаклі

За мотивами книги режисер Сергій Лук'янчиков на студії Білорусьфільм створив афганський цикл із двох документальних кінофільмів (сценарій Сергія Лук'янчикова та Світлани Алексієвич):