Циркумбореальна область

Циркумбореальна область, або Євросибірсько-канадська область — флористична область в біогеографії у складі Голарктичного царства і Бореального підцарства. Охоплює північну частину Європи, Азії, Канаду. Значна частина її розташована на території Росії.

Характер флори

У флорі циркумбореальної області немає ендемічних родин, але багато ендемічних родів і видів. Особливо багаті на ендеміки Альпи, Піренеї, Кавказ, Сибір, Канада.

З хвойних для області характерні окремі види соснових (Pinus), ялини (Picea), ялиці (Abies) і модрини (Larix). У Канаді — тсуги (Tsuga), туї (Thuja). Вони складають основну рослинність тайгових, хвойних і мішаних лісів.

Численні листяні породи дерев, властиві змішаним і широколистяним лісам у південніших районах області. Тут типові дуби (Quercus), буки (Fagus), береза (Betula), вільха (Alnus), клен (Acer), верба (Salix), ясен (Fraxinus), в'яз (Ulmus), волоський горіх (Juglans), дерен (Cornus), липа (Tilia), слива (Prunus) і вишня (Cerasus).

Характерними родами є ожина (Rubus), горобина (Sorbus), глід (Crataegus), спірея (Spiraea), рододендрон (Rhododendron), жимолость (Lonicera), калина (Viburnum), бузина (Sambucus), жостір (Frangula), брусниця і чорниця (Vaccinium).

Див. також

Література

Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли. — Л., 1978.
Вальтер Г. Растительность земного шара: Эколого-физиологическая характеристика. В 3-х т. Т. 2. Леса умеренной зоны: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1974.
Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира. — М.: Высш. шк., 1982.
Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография. — М.: Просвещение, 1978.
Толмачев А. И. Введение в географию растений. — Л., 1974.
Шмитхюзен И. Общая география растительности. — М., 1986.