Чабан Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Чабан
Сержант
Загальна інформація
Народження	31 січня 1988(1988-01-31) с. Залісці, Кременецький район Тернопільська область, Україна
Смерть	24 липня 2014(2014-07-24) (26 років) м. Первомайськ, Луганська область, Україна
Поховання	Залісці
Alma Mater	Галицький фаховий коледж імені В'ячеслава Чорновола
Псевдо	Ворон
Військова служба
Роки служби	2008—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Війська спецпризначення
Формування	140 ЦСпП
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Попасною, Луганська область
Нагороди та відзнаки
Чабан Андрій Олександрович у Вікісховищі

Андрі́й Олекса́ндрович Чаба́н (Псевдо: «Ворон»^[1]; 31 січня 1988(19880131) с. Залісці Кременецького району Тернопільської області — 24 липня 2014 м. Первомайськ Луганської області) — український військовик, сержант-інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 Збройних сил України.

Був єдиною дитиною в родині. У 2003 році закінчив Залісецьку ЗОШ І—ІІІ ступенів, у 2008 — Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі.

Від 2008 року за контрактом служив у частині А 0551 у Хмельницькому, був інструктором відділення зв'язку. У 2014 — у в/ч А0661.

Після захоплення Криму Росією 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув 24 липня біля Первомайська від кулі снайпера, врятувавши побратимів від загибелі ціною власного життя — група потрапила в засідку, тоді ж полягли Василь Кобернюк, Володимир Черкасов та Тарас Якимчук.

Йдучи в небезпечну зону, воїн не слухав тих, хто його від цього відмовляв, а наголошував:

«Це ж моя Україна, я мушу її боронити від ворога»

• Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни (8 серпня 2014)Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
• почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)^[2];
• орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України^[3].

26—27 липня 2014 року в Тернопільській області оголошено жалобу.

31 січня 2015 року на фасаді Залісецької школи, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку Андрієві Чабану.^[4]

Від жовтня 2017 року Залісецька ЗОШ І—ІІІ ступенів носить ім'я Андрія Чабана.^[5]

• Список тернопільців, які загинули під час АТО
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)

• Якушко, О. Про останній бій не розкажуть / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
• Щоб рідні тут жили в спокою: Навіки будем у небеснім батальйоні // «Вільне життя плюс». — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.

• Чабан Андрій Олександрович [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Вічна пам'ять, Слава Герою! [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Збаразька РДА, 25 липня 2014
• Загинув наш земляк: 26-27 липня на Тернопільщині — Дні жалоби [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна, 26 липня 2014
• Світлана Ліщук. Вчора у Залісцях, що на Збаражчині, поховали 26-річного хлопця, якого вбили під Луганськом // Місто, 28 липня 2014
• Капітан батальйону розповів на похороні, як загинув Андрій Чабан з Тернопільщини [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Доба, 29 липня 2014