Якимчук Тарас Володимирович

Якимчук Тарас Володимирович
Якимчук Тарас Володимирович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	6 вересня 1993; Мізоч
Смерть	24 липня 2014 (20 років); біля Первомайська
Псевдо	Актьор
Військова служба
Роки служби	2011-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Війська спецпризначення
Формування	140 ЦСпП
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Попасною;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)

Тара́с Володи́мирович Якимчу́к (Псевдо: «Актьор»^[1]; 6 вересня 1993(19930906), Мізоч, Україна — 24 липня 2014, поблизу Первомайська, Україна) — солдат 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, кулеметник.

Життєпис

Народився 1993 року в Мізочі. Закінчив Мізоцьку ЗОШ. Займався козацьким бойовим мистецтвом «Спас». Служив за контрактом з жовтня 2011 року, солдат 8-го окремого полку спеціального призначення Збройних сил України, кулеметник.

На фронті був з початку бойових дій. 24 липня під час розвідки в передмісті Первомайська снайпери та гранатометники з терористів перехресним вогнем обстріляли вантажівку КамАЗ українських військовиків, загинуло троє. Тарас вискочив з кабіни, снайпер влучив йому в бік поміж пластин бронежилета. Серце не витримало в часі транспортування гелікоптером до шпиталю — зазнав тяжкого поранення осколком у плече і травматичного шоку та втратив чимало крові. У тому ж бою загинули Василь Кобернюк, Андрій Чабан та Володимир Черкасов.

27 липня відбулося поховання, прощалися і в церкві УПЦ МП, і в УПЦ КП, в останню дорогу проводжали тисячі людей. На виході з цвинтаря на столику стояло два весільні короваї: в жовтні мало відбутися весілля.

Без Тараса лишились батьки.

Відзнаки та нагороди

8 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть»
Почесний громадянин міста Рівне (посмертно)

У рідному селищі Мізоч на його честь перейменовано вулицю, а також встановлено меморіальний знак навпроти місцевого храму УПЦ-КП і меморіальні дошки на будівлях Мізоцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — ліцей» та спортивного клубу, де він навчався та тренувався.