Чагос
Архіпелаг Чагос (англ. Chagos Archipelago) — група островів з семи атолів та понад 60 тропічних островів у Індійському океані, яка входить до складу Британської території в Індійському Океані[1]. ГеографіяАрхіпелаг Чаґос знаходиться за 500 км на південь від Мальдівських островів, на середині шляху з Африки до Індонезії. КліматКлімат архіпелагу тропічний морський, спекотний та вологий, збалансований тропічними вітрами. Клімат характеризується великою кількістю сонячних годин та теплими температурами. Сезон дощів триває з грудня по лютий, сухий сезон — з червня по вересень. Середньорічна кількість опадів становить 2600 мм, а середньорічна температура коливається між 26,2 та 28,3 °С. ІсторіяАрхіпелаг було відкрито Дієґо Ґарсією де Моґером у 1534 році. Наразі архіпелаг Чагос — частина Британської території в Індійському океані[2], але суверенітет Великої Британії заперечується Маврикієм[3]. З точки зору останнього, Чагос є одним з підрозділів Зовнішніх островів Маврикію. Постійні мешканці примусово депортовані, острови населяють британські і американські військові (близько 3 тис. мешканців). 2024 року Британія оголосила про плани передати Чагос до складу Маврикію, угоду було досягнуто після багаторічних переговорів, Маврикій також мав отримати тропічний атол Дієго-Гарсія, де США побудувала військову базу "Дієго-Гарсія" для кораблів і літаків дальньої авіації. Американсько-британська база мала лишитися на острові, це було ключовим фактором угоди[4][5]. 22 травня 2025 року Верховний суд Великої Британії заблокував угоду про передачу Чагосу Маврикію на підставі заяви, яка була подана до суду з міркувань захисту прав людини[6][7][8]. Позов до суду проти МЗС Британії щодо оскарження угоди подали дві жінки з племені Чагос Бернадетт Дюгасс та Бертріс Помпе, які живуть у Британії. У позові йшлося, що британський уряд може діяти, нехтуючи правами народу Чагосу[9]. Острови, атоли та рифи архіпелагу Окрім семи островів, що мають надводну частину, котру не затоплює приплив, до складу архіпелагу входять також занурені у воду рифи та мілинні острівці. Охорона природи Архіпелаг є одним з тих місць на планеті, де практично відсутнє втручання людини. Саме можливим негативним антропогенним впливом уряд Великої Британії мотивує постійні відмови щодо повернення силою виселених у 1968—1973 роках чагосійців (острови архіпелагу були безлюдними до колонізації Францією). Відповідно до статті 75 Конвенції ООН з морського права та Рамсарської конвенції Сполучене Королівство 2003 року визначило зону у радіусі 200 морських миль від островів Чагосу зоною захисту та збереження довкілля (англ. Environment (Protection and Preservation) Zone). У квітні 2010 року уряд Великої Британії оголосив цю територію морським заповідником, що має сприяти науковим дослідженням у галузі кліматології та морських екосистем. Сукупна площа заповідника складає 545 000 км², що робить його найбільшим у світі безперервним морським заповідником. Примітки
Див. такожІнтернет-ресурси
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
