Чатрапаті Шиваджі Магараджа Васту Санграхалая
Чатрапаті Шиваджі Магараджа Васту Санграхалая (маратхі छत्रपती शिवाजी महाराज वस्तुसङ्ग्रहालय, гінді छत्रपति शिवाजी महाराज वस्तुसङ्ग्रहालय, англ. Chhatrapati Shivaji Maharaj Vastu Sangrahalaya (CSMVS)), колишня назва — Музей Західної Індії принца Уельського (англ. Prince of Wales Museum of Western India) — головний музей міста Мумбаї (штат Махараштра)[5]. Був заснований на початку XX століття видатними городянами за підтримки уряду на честь візиту принца Уельського. Розташований у самому серці Південного Мумбаї біля Брами до Індії. Музей було перейменовано на початку 2000-х років на честь Шиваджі, засновника імперії Маратха. Будівля музею була зведена в індо-сарацинському архітектурному стилі з включенням елементів інших стилів (монгольського, маратхійського та джайнійського). Музей оточений пальмовими садами та квітниками. Фонди музею налічують понад 50 000 експонатів як стародавньої індійської історії, так і з інших земель. Всі експонати розділені на три секції: мистецтво, археологія та природнича історія. Артефакти індської цивілізації та інші реліквії стародавньої Індії належать до часів правління Гуптів, Маур'їв, Чалук'я та Раштракутів[6]. Історія  1904 року деякі представник еліти Бомбею вирішили заснувати музей та назвати його на честь тогочасного принца Уельського, майбутнього короля Георга V. Перший камінь у фундамент був закладений принцом Уельським 11 листопада 1905 року[1]. 1 березня 1907 уряд Бомбейського президентства виділив музею земельну ділянку, де донині музей і розташовується. За результатами відкритого конкурсу 1909 року створення проекту музею було доручено Джорджу Віттету, який до цього вже проектував будівлю головпоштамту у Бомбеї, а 1911 року він же спроектував одну з найвідоміших пам'яток Мумбаї — Браму до Індії[7]. Зведення будівлі музею було завершено 1915 року, утім використовувалась первинно як дитячий притулок і військовий шпиталь за часів Першої світової війни. Відкриття музею Принца Уельського відбулось 10 січня 1922 року, його проводила леді Ллойд, дружина Джорджа Ллойда, губернатора Бомбея[8]. Будівля музею є місцевою пам'яткою I ступеню та 1990 року здобула першу премію (англ. Urban Heritage Award, досл. «Нагорода за міську спадщину») у бомбейському відділенні товариства Індійської спадщини[9]. Музей було перейменовано після того як місту повернули історичну назву (колоніальний Бомбей було замінено на рідний Мумбаї)[10] Архітектура Музей було збудовано з місцевого сірого базальту та світлого трахіту[11]. Будівля є триповерховою прямокутною спорудою, увінчаною куполом, встановленим на базі, що утворює додатковий поверх у центрі будівлі. Центральний купол оточують башточки з мініатюрними куполами[12][13]. За програмою модернізації (2008) у східному крилі музею планується додатково створити 2 800 м2 площ для розміщення кількох нових галерей, консерваційної студії, виїзної виставкової галереї та конференц-зали[1] У музеї також є бібліотека[1]. Колекції Експозиція музею налічує близько 50 000 експонатів[1], розділених на три основні секції: мистецтво, археологія та природнича історія. Окрім того музей має лісову секцію, що має зразки стародавніх порід, вирощених у Бомбейському президентстві, а також невелику геологічну колекцію місцевих гірських порід, мінералів та скам'янілостей[8]. Галерея морської слави, де виставляються експонати морської навігації в Індії, є першою з подібних у країні[14]. 2008 року в музеї було засновано дві нові галереї, в яких представлено колекції Карла та Мегербаї Кхандалавала та Монети Індії[1]. Мистецька секція Мистецька секція представляє колекції сера Пурушоттама Мавджі, придбані 1915 року, а також колекції сера Ратана Тати й сера Дорабджі Тати, придбані 1921 та 1933 року відповідно[12]. Колекція мініатюр включає твори представників головних шкіл індійського живопису: могольської, раджастханської, пахарійської та деканської. Також у колекції є манускрипти на пальмовому листі, датовані XI-XII століттям, пах арійські малюнки початку XIX століття, а також малюнки султанського періоду[12]. Серед найвідоміших манускриптів «Анвар-Сухайлі» з ілюстраціями, виконаними у студії монгольського імператора Акбара I, а також рукопис XVII століття індійського епосу, Рамаяна, з Мевару[14]. Артефакти, виготовлені зі слонової кістки, датовані ще часами правління Гуптів[12]. Фонди музею також мають декоративні артефакти, такі як тканини, могольскі вироби з нефриту, вироби з золота, срібла та художнього металу. Також є колекція європейського живопису, кистайської та японської порцеляни, слонової кістки та нефритових виробів, інших творів непальського і тибетського мистецтва[12]. Також у музеї є експозиції, присвячені зброї та амуніції (містить обладунки Акбара I, датовані 1581 роком)[15]. Археологічна секціяПоштовх до розвитку археологічної колекції музею дали скульптури і монети, передані з музею в Пуне, а також колекції бомбейського відділення Королівського азійського товариства[12]. Нині колекція містить рибальські снасті, зброю, прикраси, знаряддя мір і ваги народів індської цивілізації (2600–1900 до н. е.)[14]. Окрім того музей має артефакти з розкопок буддійської ступи у Мірпур-Хасі[1], скульптурну колекцію часів імперії Гуптів (280–550 до н. е.), теракотові фігурки з Сінду початку V століття, артефакти, датовані часами правління Чалук'я (VI-XII століття, Західні Чалук'ї та Раштракути), а також скульптури Раштракутів (753–982) з печер Елефанти[12]. Секція природничої історіїДопомогу у створенні секції природничої історії надала Бомбейська спілка природничої історії[12]. Секція містить інсталяції природного середовища проживання окремих груп тварин, діорами, що ілюструють індійську дику природу. Серед експонатів секції фламінго, птахи-носороги, індійські бізони й тигри[12]. Нові галереїФотогалерея музею під назвою Від Бомбею до Мумбаї — двері на Схід з обличчям, повернутим на Захід була відкрита 29 січня 2015 року. Галерею відкривав Ніл Макгрегор, директор Британського музею (Лондон), який також прочитав ілюстровану лекцію на тему Світова культура у центральному фоє музею. У жовтні 2008 року було започатковано галерею Крішни, де виставлені твори мистецтва, присвячені богу Крішні, а у березні 2009 було відкрито галерею Вішну. Галерея
Примітки
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чатрапаті Шиваджі Магараджа Васту Санграхалая
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
