Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні
Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні — міжнародне легкоатлетичне змагання в приміщенні, що проводиться раз на два роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить на початку березня. До участі допускаються спортсмени, які виконали встановлені кваліфікаційні нормативи. Історія![]() Зимові змагання легкоатлетів під дахом палаців спорту та манежів з незмінним успіхом проводяться в Європі з середини XX століття. Спочатку умови проведення цих змагань відрізнялися, і часом вельми помітно, один від одного. Вони залежали від специфіки та розмірів арен, на яких проходили. Бігові доріжки, наприклад, були різної довжини та конфігурації, в одних залах вони були дерев'яними, в інших — гаревими, а з 60-х років — синтетичними. Чіткішими правила зимових змагань стали з початком проведення офіційних стартів. У середині 60-х років Європейський комітет ІААФ ухвалив рішення про проведення чемпіонатів континенту в приміщенні та, перестрахувавшись на випадок невдалого дебюту, назвав нові змагання Європейськими іграми в приміщенні (англ. European Indoor Games). Незважаючи на явний успіх перших Ігор, що у 1966 зібрали 185 атлетів з 22 країн, які змагалися в 18 видах програми (11 чоловічих і 7 жіночих), в ІААФ продовжували бути обережними ще три роки, і тільки починаючи з 1970, ці змагання отримали офіційний статус чемпіонату континенту в приміщенні. Після цього Ігри 1966—1969 опинилися в неоднозначному стані. З часом їх прирівняли до чемпіонатів континенту, у всякому разі, підрахунок медалей і очок, завойованих атлетами європейських країн, ведеться сукупно, починаючи з 1966. Однак перші чотири старти так і увійшли в історію під попередньою назвою «Європейські ігри». Протягом чверті століття чемпіонати проводились щорічно, але, починаючи з 1992, їх перевели на дворічний цикл. Це було викликано появою чемпіонатів світу в приміщенні, які також стали проходити раз на два роки. Нарешті, останнє коригування відбулось вже в новому тисячолітті. У зв'язку з тим, що в ІААФ вирішили «розвести» літні та зимові чемпіонати світу по різних роках, чемпіонат в приміщенні пересунули на парні роки, змістивши його європейського «побратима» на непарні роки[1]. ФорматУ змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації. Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив. Країна може заявити по одній команді до естафетної дисципліни[2]. За десятиліття проведення чемпіонатів Європи в приміщенні їх програма змінювалася неодноразово — з 18 видів у 1966 до 26-28 наприкінці XX сторіччя. У 2000 вона стабілізувалася в наступному вигляді: біг на 60, 200, 400, 800, 1500 та 3000 метрів, на 60 метрів з бар'єрами, естафета 4×400 метрів, стрибки у висоту, з жердиною, в довжину та потрійним, штовхання ядра та багатоборства — семиборство у чоловіків (проводиться протягом двох днів) і п'ятиборство у жінок (один день). Після чемпіонату-2005 з програми змагань був виведений біг на 200 метрів. Причина цієї «дискримінації» полягає в тому, що при довжині бігової доріжки по колу у 200 метрів учасники забігу через зміщений старт по доріжках опинялися в нерівних умовах. Починаючи з чемпіонату-2025 у програмі чемпіонату з'явилася змішана дисципліна естафетного бігу 4×400 метрів. ЗмаганняЄвропейські ігри в приміщенні
Чемпіонати Європи в приміщенні
Медальний залік
Див. також
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia