| Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2017) |
Чемпіонат світу MotoGP: сезон 2016 року
|
Попередній: 2015
|
Наступний: 2017
|
Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів сезону 2016 року — 68-й сезон змагань з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії MotoGP, що проводиться під егідою Міжнародної мотоциклетної федерації.
Етапи Гран-Прі
Попередній календар чемпіонату був опублікований Міжнародною мотоциклетною федерацією 11 вересня 2015 року. В порівнянні із попереднім сезоном кількість етапів не змінилась — 18, проте деякі зміни все ж таки відбулись. Замість Гран-Прі Індіанаполісу в календарі з'явилось Гран-Прі Австрії, Гран-Прі Америк та Аргентини помінялись місцями, як і Чеський з Британським та Японський з Малайським етапами. Гран-Прі Нідерландів вперше в своїй історії відбудеться не в суботу а в неділю[1]. Після опублікування календаря чемпіонату Формули-1, календар MotoGP зазнав перших змін, які були опубліковані 2 листопада: дата проведення Гран-Прі Німеччини була перенесена на тиждень пізніше, як і час проведення заключного Гран-Прі сезону у Валенсії, а Гран-Прі Великої Британії та Малайзії були перенесені на два етапи пізніше кожне[2]. У такому форматі календар було затверджено 10 лютого 2016 року, коли з'явилась його фінальна версія[3].
Раунд
|
Дата
|
Гран-Прі
|
Автомотодром
|
Переможці
|
Звіт
|
MotoGP
|
Moto2
|
Moto3
|
1
|
20 березня
|
Гран-Прі Катару1
|
Лосейл, Доха
|
Хорхе Лоренсо
|
Томас Люті
|
Нікколо Антонеллі
|
Звіт
|
2
|
3 квітня
|
Гран-Прі Аргентини
|
Термас де Ріо Ондо, Сантьяго-дель-Естеро
|
Марк Маркес2
|
Йоан Зарко
|
Хайрул Ідхам Паві
|
Звіт
|
3
|
10 квітня
|
Гран-Прі Америк
|
Траса Америк, Остін
|
Марк Маркес
|
Алекс Рінс
|
Романо Фенаті
|
Звіт
|
4
|
24 квітня
|
Гран-Прі Іспанії
|
Херес, Херес-де-ла-Фронтера
|
Валентіно Россі
|
Сем Лоус
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
5
|
8 травня
|
Гран-Прі Франції
|
Le Mans Bugatti, Ле-Ман
|
Хорхе Лоренсо
|
Алекс Рінс
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
6
|
22 травня
|
Гран-Прі Італії
|
Муджелло, регіон Муджелло
|
Хорхе Лоренсо
|
Йоан Зарко3
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
7
|
5 червня
|
Гран-Прі Каталонії
|
Каталунья, Монмало
|
Валентіно Россі
|
Йоан Зарко
|
Хорхе Наварро
|
Звіт
|
8
|
26 червня
|
Гран-Прі Нідерландів
|
TT Circuit Assen, Ассен
|
Джек Міллер4
|
Такаакі Накагамі
|
Франческо Багная
|
Звіт
|
9
|
17 липня
|
Гран-Прі Німеччини
|
Заксенринг, Гоенштайн-Ернстталь
|
Марк Маркес
|
Йоан Зарко
|
Хайрул Ідхам Паві
|
Звіт
|
10
|
14 серпня
|
Гран-Прі Австрії
|
Ред Бул Ринг, Шпільберг
|
Андреа Янноне
|
Йоан Зарко
|
Жоан Мір
|
Звіт
|
11
|
21 серпня
|
Гран-Прі Чехії
|
Автодром імені Масарика, Брно
|
Кел Кратчлоу
|
Йонас Фольгер
|
Джон Макфі
|
Звіт
|
12
|
04 вересня
|
Гран-Прі Великої Британії
|
Сільверстоун, Сільверстоун
|
Маверік Віньялес5
|
Томас Люті
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
13
|
11 вересня
|
Гран-Прі Сан Марино
|
Автодром імені Марко Сімончеллі, Мізано-Адріатіко
|
Дані Педроса
|
Лоренцо Балдассаррі
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
14
|
25 вересня
|
Гран-Прі Арагону
|
Моторленд Арагон, Альканьїс
|
Марк Маркес
|
Сем Лоус
|
Хорхе Наварро
|
Звіт
|
15
|
16 жовтня
|
Гран-Прі Японії
|
Twin Ring Motegi, Мотеґі
|
Марк Маркес
|
Томас Люті
|
Енеа Бастіаніні
|
Звіт
|
16
|
23 жовтня
|
Гран-Прі Австралії
|
Філіп-Айленд, Острів Філіпа
|
Кел Кратчлоу
|
Томас Люті
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
17
|
30 жовтня
|
Гран-Прі Малайзії
|
Сепанг, Селангор
|
Андреа Довіціозо5
|
Йоан Зарко
|
Франческо Багная
|
Звіт
|
18
|
13 листопада
|
Гран-Прі Валенсії
|
Траса імені Рікардо Тормо, Валенсія
|
Хорхе Лоренсо
|
Йоан Зарко
|
Бред Біндер
|
Звіт
|
Примітки:
- ↑ — гонка відбулася вночі;
- ↑ — дистанція гонки була скорочена з 25 до 20 кіл, а посередині заїзду гонщики змінювали мотоцикли;
- ↑ — дистанція гонки була скорочена з 21 до 10 кіл;
- ↑ — гонка була зупинена на 15-му колі та перезапущена знову з дистанцією у 12 кіл;
- ↑ — дистанція гонки була скорочена з 20 до 19 кіл.
Нарахування очок
Система нарахування очок у порівнянні з попереднім сезоном залишилася незмінною: очки нараховувалися першим 15 гонщикам, які фінішували у гонці. В особистий залік спортсменів враховувалися результати всіх гонок, у залік виробників враховувалися результати лише одного найкращого гонщика. В класі MotoGP окремо вівся залік команд, у який враховувалися результати всіх гонщиків команди.
Місце
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
≥16
|
Очки
|
25
|
20
|
16
|
13
|
11
|
10
|
9
|
8
|
7
|
6
|
5
|
4
|
3
|
2
|
1
|
0
|
Окремо також велись напівофіційні заліки:
- «Новачок року» (у всіх трьох класах) — найкращим гонщикам, для яких цей сезон став дебютним у класі;
- «BMW M Award» (у класі MotoGP) — гонщику, найуспішнішому в кваліфікаційних заїздах. Ця нагорода розігрується з сезону 2003, а єдиним призом за перемогу у ній є брендований автомобіль BMW M-серії;
- «ForeverForward» (в класах Moto2 та Moto3) — одному гонщику з двох класів, який загалом в усіх гонках сезону відіграв найбільше позицій від старту до фінішу. Введена у сезоні 2015, а її спонсором виступає компанія «Dunlop», яка є єдиним постачальником покришок для цих класів[4].
Клас MotoGP
У цьому сезоні єдиним офіційним постачальником покришок замість японського виробника Bridgestone став французький Michelin, який востаннє брав участь у чемпіонаті у сезоні 2008. Ще однією новацією стало запровадження єдиного програмного забезпечення для усіх мотоциклів, що призвело до зникнення категорії Factory та Open[5]. Щоправда, слабші виробники, такі як Suzuki та Aprilia (вони отримали назву «концесійні команди») отримали деякі поблажки у вигляді більшої кількості двигунів на одного гонщика та можливість вдосконалювати технології протягом сезону[6].
Показник
|
Honda, Yamaha, Ducati
|
Suzuki, Aprilia
|
Максимальний об'єм паливного бака, л
|
22
|
Дозволена кількість двигунів, на 1 гонщика за сезон
|
7
|
9
|
Вдосконалення двигунів протягом сезону
|
заборонене
|
дозволене
|
Апаратне забезпечення
|
виробництва Magneti Marelli
|
Програмне забезпечення
|
стандартне
|
Учасники
Попередній склад учасників був оголошений 7 листопада 2015 року. Він включав 22 гонщики та 12 команд[7]. В кінці січня 2016 року стало відомо, що команда «IodaRacing Project» припиняє свої виступи у MotoGP і переходить до чемпіонату WSBK[8]. Через це кількість постійних учасників скоротилась до 21 з 25 у минулому сезоні, а команд — до 11 з 14. Єдиним новачком став Тіто Рабат, який перейшов класу Moto2. Серед всіх учасників 10 вже ставали чемпіонами світу у різних класах, загалом вигравши 27 чемпіонатів. 5 спортсменів вигравали гонки класу MotoGP, разом здобувши 179 перемог. 15 пілотів відчули смак перемог принаймні в одному з трьох класів, всього вигравши 386 гонок.
Команда
|
Виробник
|
Мотоцикл
|
№
|
Гонщик
|
Раунди
|
Ducati Team
|
Ducati
|
Ducati Desmosedici GP16
|
4
|
Андреа Довіціозо
|
Всі
|
8
|
Ектор Барбера
|
15-16
|
29
|
Андреа Янноне
|
1-14, 17-18
|
51
|
Мікеле Пірро
|
6,10
|
51
|
Мікеле Пірро
|
13-14
|
Aprilia Racing Team Gresini
|
Aprilia
|
Aprilia RS-GP
|
6
|
Штефан Брадль
|
Всі
|
19
|
Альваро Баутіста
|
Всі
|
Avintia Racing
|
Ducati
|
Ducati Desmosedici GP14
|
7
|
Майк Джонс
|
15-16
|
8
|
Ектор Барбера
|
1-14,17-18
|
12
|
Хав'єр Форес
|
13
|
51
|
Мікеле Пірро
|
7-8
|
76
|
Лоріс Баз
|
1-6,9-12,14-18
|
Repsol Honda Team
|
Honda
|
Honda RC213V
|
7
|
Хіросі Аояма
|
17
|
73
|
15
|
26
|
Дані Педроса
|
1-15,18
|
69
|
Нікі Хейден
|
16
|
93
|
Марк Маркес
|
Всі
|
Octo Pramac Yakhnich[9]
|
Ducati
|
Ducati Desmosedici GP15
|
9
|
Даніло Петруччі
|
1, 5-18
|
45
|
Скотт Реддінг
|
Всі
|
51
|
Мікеле Пірро
|
2-4
|
Yamalube Yamaha Factory Racing Team
|
Yamaha
|
Yamaha YZR-M1
|
21
|
Кацуюкі Накасуга
|
15
|
Monster Yamaha Tech 3
|
Yamaha
|
Yamaha YZR-M1
|
22
|
Алекс Лоус
|
12-14
|
38
|
Бредлі Сміт
|
1-11,15-18
|
44
|
Пол Еспаргаро
|
Всі
|
Team Suzuki Ecstar
|
Suzuki
|
Suzuki GSX-RR
|
25
|
Маверік Віньялес
|
Всі
|
41
|
Алеїч Еспаргаро
|
Всі
|
LCR Honda
|
Honda
|
Honda RC213V
|
35
|
Кел Кратчлоу
|
Всі
|
Red Bull KTM Factory Racing
|
KTM
|
KTM RC16
|
36
|
Міка Калліо
|
18
|
Estrella Galicia 0,0 Marc VDS
|
Honda
|
Honda RC213V
|
43
|
Джек Міллер
|
1-10,12-13,15-18
|
53
|
Тіто Рабат
|
Всі
|
69
|
Нікі Хейден
|
14
|
Movistar Yamaha MotoGP
|
Yamaha
|
Yamaha YZR-M1
|
46
|
Валентіно Россі
|
Всі
|
99
|
Хорхе Лоренсо
|
Всі
|
Aspar Team MotoGP
Pull & Bear Aspar Team
|
Honda
|
Ducati Desmosedici GP14
|
50
|
Юджин Лаверті
|
Всі
|
68
|
Йонні Ернандес
|
Всі
|
Зміни у порівнянні з попереднім сезоном
У порівнянні з попереднім сезоном у складі гонщиків та команд відбулись наступні зміни:
Команди
Гонщики
Перейшли з команди в команду:
Прийшли з нижчих класів:
Завершили виступи у класі MotoGP:
Фаворити
За оцінками авторитетної британської букмекерської контори William Hill, здійсненими перед початком сезону, найвищі шанси стати чемпіоном мав Марк Маркес (приймалися ставки з коефіцієнтом 1,2), слідом за ним йшли Хорхе Лоренсо (2) та Валентіно Россі (4,5), четвертим був Дані Педроса (7). Найменш ймовірними чемпіонами оцінювались Юджин Лаверті та Ектор Барбера (500).
Перебіг сезону
Залік гонщиків
|
Колір |
Результат
|
Золотий |
Переможець
|
Срібний |
2-е місце
|
Бронзовий |
3-є місце
|
Зелений |
Фініш в очковій зоні
|
Синій |
Фініш без очок
|
Не класифікувався (НК)
|
Пурпуровий |
Не фінішував (НФ)
|
Червоний |
Не кваліфікувався (НКВ)
|
Попередньо не кваліфікувався (ПНКВ)
|
Чорний |
Дискваліфікований (ДСКВ)
|
Білий |
Не стартував (НС)
|
Знятий (ЗН)
|
Гонка скасована (X)
|
Не брав участі
|
Виключений (EX)
|
|
Примітка:
Блакитним кольором позначені гонщики-дебютанти класу MotoGP.
Потовщеним шрифтом виділені результати гонщика, який стартував з поулу;
Курсивним шрифтом позначені результати гонщиків, які показали найшвидше коло.
Залік виробників
Залік команд
Клас Moto2
Учасники
Попередній склад учасників був оголошений 7 листопада 2015 року. Він включав 34 гонщики у складі 20 команд[10]:
Зміни у порівнянні з попереднім сезоном
Серед гонщиків:
Серед команд:
- Команда JiR припинила свої виступи у класі та серії загалом[13].
Клас Moto3
Учасники
Попередній склад учасників був оголошений 7 листопада 2015 року. Він включав 34 гонщики у складі 17 команд[14]. Пізніше у нього були внесені деякі корективи. Загалом в чемпіонаті дебютувало 10 нових гонщиків. Клас Moto3 продовжував залишатись кузнею кадрів: лише трьох гонщикам на момент старту чемпіонату виповнилось 22 чи більше років, найстаршим з них був Алексіс Масбу — 28 років[15]. Впродовж сезону у складі гонщиків відбулись зміни: після сьомого етапу в команді «Platinum Bay Real Estate» Карела Ханіку, який не здобув до цього жодного очка, замінив Данні Веб[16].
Цікаві факти
Примітки
Посилання