Чернігівський річковий порт
«Черні́гівський річкови́й порт» — портове підприємство на річці Десні, розташований в обласному центрі місті Чернігові; найбільший порт області. Має статус ВАТ. Чистий прибуток підприємства складав 933 тис. грн. (2008) і —2 млн 11 тис. грн. (2009, збитки). Станом на 2019 рік практично не використовувався. Влітку у святкові дні організовують прогулянкові тури по Десні. Опис і характеристикиРозташований на правому березі Десни на відстані 196 км від її гирла. Підприємство має у своєму складі вантажний район і пасажирську ділянку, адже крім надання класичних портових послуг, працювало як судноплавна компанія (пересічна тривалість навігації — 240 днів із квітня по грудень). Річковий порт у Чернігові здатний приймати вантажні судна з осадкою до 1,6 м і завдовжки до 75 м. Розташований поруч із Пішохідним мостом. На території підприємства (загальна територія становить 20 га) працюювали 3 портальних і 4 плавучі крани. Потужність порту з перевалювання вантажів становила 0,5 млн тонн вантажів щороку. Динаміку змінюваності товарообігу у 1990—2000-х демонструє нижче наведена Таблиця:
Чернігівський річковий порт спеціалізувався на роботі з мінерально-будівельними матеріалами. Робітники порту займалися транспортуванням будівельних матеріалів (пісок, щебінь, галька) як на Десні, так і на Дніпрі та Дунаї. Крім вантажних перевезень, порт здійснював також і пасажирські перевезення. Чернігівський річковий порт за сумісництвом виконував судноремонтні роботи власного флоту. Один із найважливіших партнерів порту з вантажоперевезень крейди — ВАТ «Силікат». З історії порту![]() Річкова пристань на Десні в Чернігові функціювала ще наприкінці XVIII століття. Річковий порт у місті засновано за СРСР після Другої світової війни — у серпні 1964 року[1]. За незалежності України в результаті приватизації державного підприємства 17 травня 1993 року створено ВАТ «Чернігівський річковий порт», однак на активізацію роботи порту це кардинально не вплинуло з огляду на складну економічну ситуацію — товарообіг постійно падав. З 1998 року підприємство очолював В. М. Тоцький. Усередині 2000-х років 75% компанії володіла держава, 25% — ВАТ АСК «Укррічфлот». 2004-й фінансовий рік був завершений збитками і тому частину акцій ВАТ «Чернігівський річковий порт» (25%) була придбана судноплавною компанією «Укррічфлот». Відтоді «Укррічфлот» володіє 84,7478% акціями порту. У 2009 році ВАТ «Чернігівський річковий порт» зменшило активи в порівнянні з попереднім роком на 5,1% — до 14 млн 452 тис. грн[2]. У жовтні 2010 року на посаду генерального директора ВАТ «Чернігівський річковий порт» був призначений Олег Юрченко[3]. Із 2012 року фактично припинив діяльність. Літом використовується як причал для двох прогулянкових пароплавів, що базуються у Чернігові. Іншої діяльності не ведеться. Ціна квитка за прогулянку тривалістю в одну годину складала 100 гривень станом на 2017 рік. На 2013 рік, за даними деяких видань, річпорт належав олігарху Костянтину Григоришину.[4] Див. такожПримітки
Джерела та посиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернігівський річковий порт
|
Portal di Ensiklopedia Dunia