Чорний Горимир Горимирович

Горимир Горимирович Чорний
Народився	22 січня 1923(1923-01-22) Кам'янець-Подільський
Помер	6 листопада 2012(2012-11-06) (89 років) Москва
Поховання	Введенське кладовище
Країна	СРСР,  Росія
Діяльність	mechanician
Alma mater	Московський університет
Галузь	механіка
Заклад	Механіко-математичний факультет МДУd
Вчене звання	академік АН СРСР[d]
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Сєдов Леонід Іванович
Відомі учні	Grigory Lyubimovd Q109485362? Aleksandr Kraykod Левін Володимир Олексійович Veniamin Myasnikovd
Аспіранти, докторанти	Aleksandr Kraykod Pavel Krasnoshchyokovd Левін Володимир Олексійович Veniamin Myasnikovd
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР European Academy of Sciencesd[1]
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди
Чорний Горимир Горимирович у Вікісховищі

Горими́р Горими́рович Чо́рний (* 22 січня 1923, Кам'янець-Подільський — † 6 листопада 2012, Москва) — учений у галузі механіки. Академік Російської академії наук.

Закінчив 1949 року Московський університет.

У 1949–1957 роках працював у Центральному інституті авіаційного моторобудування, з 1959 року — у Науково-дослідному інституті механіки Московського університету (у 1960–1992 роках — директор).

Похований на Введенському кладовищі (17-а ділянка).

Основні праці з теоретичної та прикладної аеродинаміки великих швидкостей, теорії детонації і горіння.

Член-кореспондент АН СРСР (від 29 червня 1962 року) — відділення технічних наук (механіка). Академік АН СРСР (від 29 грудня 1981 року) — відділення механіки та процесів управління (теоретична й прикладна механіка, машинобудування та машинознавство).

Державна премія СРСР (1972, 1978). Премії АН СРСР: ім. М. Є. Жуковського (1957), ім. М. В. Ломоносова (1962), ім. С. О. Чаплигіна (1976).

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 334.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 644.
• Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 29. — С. 106.
• Біографічна довідка (російською мовою)

1. ↑ Members - European Academy of Sciences — 2022.