Чорногорське примор'я
 Чорногорське примор'я (серб. Црногорско приморје) — історична область вздовж всього Адріатичного узбережжя Чорногорії. РозташуванняТягнеться на 230 км від Которської затоки на північному заході до гирла річки Буни на південному сході. Місце пляжного відпочинку. Морський порт у Барі, залізнична лінія Бар—Белград, міжнародний аеропорт в Тіваті. Середньовічні міста: Котор, Будва та інші. ІсторіяЗа доби середньовіччя узбережжя Чорногорії входило до складу сербських земель. У XV столітті стало частиною володінь Венеції під назвою Венеційська Албанія[1]. Наприкінці XVI століття Венеція була змушена поступитися більшою частиною території Примор'я Османській імперії. Ця частина Примор'я з містами Бар та Ульцинь була пізніше приєднана до Чорногорії в результаті Чорногорсько-турецької війни 1876—1878) років. З 1809 по 1815 рік перебувала у складі наполеонівських Іллірійських провінцій. Після чого була включена до складу імперії Габсбургів — у складі так званого Королівства Далмації. У 1918 році Чорногорське примор'я увійшла до новоутвореної Держави Словенців, Хорватів і Сербів, і після її ліквідації у тому ж році увійшла до Югославії. У 1918—1922 роках — у складі провінції Далмація, у 1922—1929 роки разом з іншими землями історичної Чорногорії включена до Зетської області, у 1929—1941 роки — в складі Зетської бановини. 15 квітня 1979 року на чорногорському узбережжі стався землетрус інтенсивністю до 9 балів[2]. Адміністративний поділРегіон складається з ряду общин/громад: Галерея
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
