Чорногуз Ярина Ярославівна

Ярина Чорногуз Ярина Ярославівна Чорногуз
Старший матрос
Ярина Чорногуз у 2024
Загальна інформація
Народження	18 травня 1995(1995-05-18) (30 років) м. Київ, Україна
Національність	українка
Військова служба
Роки служби	2020—дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Чорногуз Ярина Ярославівна у Вікісховищі

Яри́на Яросла́вівна Чорногу́з (нар. 18 травня 1995, Київ, Україна) — українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, бойовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024).

Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в місті Києві. Батько — митець і громадський діяч Ярослав Чорногуз; дід — письменник Олег Чорногуз^[1].

Закінчила факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2019, магістр).

У 2010-х роках була активісткою Громадянського руху «Відсіч»^[2][3]. Учасниця Революції гідності. Координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25»^[4][5], організаторка акції «Весна на граніті»^[6]. Була парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри».

У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій, як бойовий медик і розвідниця в 140-му окремому розвідувальному батальйоні Морської піхоти України.^[7]

Виховує дочку Орисю^[8]. У 2020 році повідомила про свою бісексуальну орієнтацію.^[9]

Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020; коханому Миколі Сорочуку («Красний»), який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера)^[10][11][12], «[dasein: оборона присутності]» (2023)^[13].

• Національна премія України імені Тараса Шевченка (5 березня 2024) — за книгу поезій «[dasein: оборона присутності]»^[14];
• Премія Women in Arts у категорії «Жінки в літературі» (2024)^[15];
• медаль «За військову службу Україні» (2 березня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[16];
• медаль «За врятоване життя» (19 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[17];
• лауреатка IV премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2020) — за збірку «Як вигинається воєнне коло»^[18];
• у 2021 році увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок України від журналу «Фокус»^[19].

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чорногуз Ярина Ярославівна

• З окопів Донбасу в Пентагон і назад. Морпіх Ярина Чорногуз — про свій досвід бойової медички і дипломатки. Новинарня. 5 жовтня 2022.
• Юстина Добуш (2 червня 2022). «Війна — наша доля»: Інтерв'ю з Яриною Чорногуз. apofenie (англ.).
• «Чи зрозуміли ви всі, яка це розкіш ходити українською землею? Мені дуже боляче за території, що зараз в окупації», — морпіх 503-го батальйону Ярина Чорногуз. Відео. Цензор.нет. 30 травня 2022.
• Марія Прус, Костянтин Голубчик (14 квітня 2022). «Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз. Інтерв'ю. Голос Америки.
• Оксана Княжик (27 грудня 2021). В армії повинні бути люди, які мають бойовий досвід і мотивацію — розвідниця Ярина Чорногуз. Gazeta.ua.
• Яна Радченко (1 липня 2021). Жінки в морській піхоті: досвід Ярини Чорногуз. Explainer.

Зовнішні відеофайли
	Змініться, поки України ще є багато — військовослубовиця з передової про долю держави на YouTube // ТСН. — 2022. — 30 травня.
	«Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз на YouTube // Голос Америки Українською. — 2022. — 15 квітня.
	Морська піхотинка Ярина Чорногуз та її книжковий топ 7 для захисників та захисниць України. на YouTube // Українське радіо. — 2021. — 17 жовтня.
	Скандал в автобусі: водій відмовився вимикати російськомовний серіал на прохання волонтерок на YouTube // ТСН. — 2020. — 28 січня.

• Єлизавета Гончарова (1 травня 2020). Ярина Чорногуз: «Протест — це інтелектуальний акт, що має сприяти розвитку». Тиждень.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.