Чушенко Віталій Іванович

Віталій Чушенко
Віталій Чушенко
Народився	27 березня 1931 ; Малин, Житомирська область, Українська СРР, СРСР
Помер	22 травня 2011 (80 років)
Країна	Україна
Діяльність	правник, викладач університету
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Галузь	дослідженням у сфері проблем діялності представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Посада	Професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Відомі учні	Ігор Заяць, Василь Куйбіда, Олена Бориславська
Аспіранти, докторанти	Куйбіда Василь Степанович
Нагороди	Орден «Знак Пошани»(1986), Медаль «Ветеран праці»(1984), Подяки Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка за багаторічну сумлінну працю та вагомі здобутки у науково-педагогічній діяльності (2005—2006)

Чушенко Віталій Іванович (27.03.1931, м. Малин Житомирська область — 22.05.2011, м. Львів) — український конституціоналіст, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Біографія

Народився Чушенко Віталій Іванович 27 березня 1931 року в м. Малин Житомирської області.

У 1954 р. закінчив з відзнакою Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «юридичні науки», кваліфікація «юрист».

Кандидат юридичних наук з 1960 р. Дисертацію захистив у Софійському університеті (Болгарія) 27 травня 1960 р. Рішенням Президії ВАКу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР від 1 жовтня 1960 р. диплом кандидата юридичних наук Болгарії ностріфіковано. Вчене звання доцента кафедри державного та адміністративного права присвоєно у 1966 р.

Впродовж свого життя, науково-викладацьку діяльність професор пов'язував з юридичним факультетом Львівського університету імені І. Франка. З 1960 р. працює доцентом. З 1972 по 1978 роки завідувачем кафедри державного та адміністративного права юридичного факультету.

У цей час наукові дослідження велись разом з такими відомими державознавцями Львівського університету як Недбайло П. О. (12.07.1907 р. — 31.10.1974 р.), Базилевич С. Е. (11.10.1898 р. — 14.12.1987 р.), Федонюк К. Є. (21.08.1925 р. — 20.11.1972 р.) та Пахомов І. М. (15.09.1922 р.) У різні роки, кожен з них очолював кафедру та зробив вагомий внесок у її розвиток.

З 1988 по 1990 роки проректором Львівського державного університету імені Івана Франка. З1991 по 2005 рр. доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Львівського державного (а з 1999 р. — національного) університету імені Івана Франка.

28.10.2005 року — в.о. професора цієї ж кафедри, а з 22.12.2008 р. професор кафедри конституційного права.

22.05.2011 року, внаслідок тривалої хвороби, серце Віталія Івановича Чушенка перестало битись. Віталія Івановича поховано на цвинтарі селища Брюховичі.

Наукова та науково-педагогічна діяльність

На юридичному факультеті професор Чушенко В. І. читав курс –"Конституційне право України" та спецкурси з проблем парламентаризму та представницької демократії в Україні.

Автор більше 90 наукових і науково-популярних робіт, зокрема, монографій: «Місцеві представницькі органи державної влади Болгарії» (Львів, 1975), «Молоді про закон» (Львів, 1975), Rozwoj Demokracji socjalistycznej" (Uniwersytet MCS w Lubline, Lublin, Polska, 1977), «Політична система соціалістичного суспільства» (Львів, 1988), «Prawne Problemy samorzadnosci, монографія» (Widawnictwo Uniwersytetu Marij Curie-Sklodowskiej, Lublin, 1993), «Основи держави і права України» (Львів, 1994), «Місцеве самоврядування в Україні» (Львів, 1998).

Є співавтором 27 науково-методичних праць, навчальних посібників та підручників рекомендованих Міністерством освіти України: «Правознавство» (Львів, 1994), «Правоведение» (Львів, 1995), Jurisprudenta. Manual pentru scolile de cultura generala. Liceie. Gimnazii Recomandat de Ministerul Invatamantului at Ucrainei. Lviv Enditura Svit. 1996; Jogismeret. Ajanlja Ukrajna Kozoktatasi Miniszteriuma. Lviv Szvickeado.,1996; Основи конституційного права України, навчальний посібник, К., 1997; Правознавство, навчальний посібник, Л., 2003; Конституційне право України, підручник, К., 2007 (2010). «Основи конституційного права України» (Львів, 1997), «Правознавство» (Львів, 2003), «Конституційне право України» (Київ-Львів, 2007, 2009).

Низка праць Чушенка В. І. опубліковано в зарубіжних наукових виданнях, зокрема, в Болгарії (наукова стаття, Софійський університет), і Польщі (крім трьох колективних монографій, опубліковано у наукових вісниках Люблінського університету і Перемишльської Вищої Школи Адміністрації п'ять статей).

Понад десять років В. І. Чушенко був членом Наукової ради республіканського журналу «Право України». У січні 2002 року при відзначенні 80-річного ювілею журналу був нагороджений Почесною Грамотою («За вагомий особистий внесок в розбудову правової держави, зміцнення законності і правопорядку»).

Учений брав участь у розробці низки законодавчих актів України, в тому числі проекту Конституції України, Закону про місцеве самоврядування тощо. У 2001 р. він був відзначений Подякою Міського голови з нагоди Дня місцевого самоврядування («За вагомий вклад у розбудову територіальної громади м. Львова»). На період 2002—2005 рр. був обраний членом Львівської міської територіальної виборчої комісії.

В. І. Чушенко як у своїх наукових працях так і при проведенні лекцій студентам юридичного факультету Львівського університету особливу увагу приділяв конституційно-правовим основам суспільного ладу (суспільства). Слід зазначити, що вчений йшов в ногу з часом, оскільки зробив висновки про дедалі більшу і постійно зростаючу роль суспільства у державотворчих процесах, акцентуючи на тогочасних актуальних подіях — масових акціях кінця 2004 року. Віталію Івановичу належить визначення поняття «соціально організоване суспільство». Так, соціально організованим суспільством, на думку вченого, слід вважати це сфера дії приватних (особистих) інтересів, система суспільних інституцій (об'єднання людей, у тому числі партії, суспільні організації, асоціації, рухи, товариства, спілки тощо), за посередництвом яких задовольняються різноманітні, обумовлені історичним етапом розвитку суспільства, інтереси індивідів та їх груп.

Основною ж засадою, на якій ґрунтується соціально організоване суспільство вчений вважав самоорганізацію людей, а наявність такого суспільства — підґрунтям для створення цивілізованої держави як основної форми організації суспільства. У теорії про соціально організоване суспільство простежується цікава деталь, а саме те, що утворення цивілізованого державного механізму ставилось у певну взаємозалежність від оптимально організованої в суспільстві системи. Професор завжди наголошував на тому, що впливаючи на громадськість, держава, своєю чергою, піддається її впливу як у процесі формування державних органів, так і їхньої повсякденної діяльності. Не можна оминути увагою і те, що вчений, в контексті наведення власних міркувань про соціально організоване суспільство, піддавав серйозній критиці обґрунтованість вживання у правовій практиці поняття «громадянське суспільство». Пояснювалось це, зокрема, тим, що енциклопедичні джерела розуміють суспільство в широкому розумінні як сукупність форм сумісної діяльності людей, що склалися історично. Тобто визначальною категорією поняття суспільства виступає людина. Поняття ж «громадянин», а отже і «громадянське» пов'язані з феноменом «держава». Звідси, на думку В. І. Чушенка випливало, що вислів «громадянське суспільство» означає поєднання до певної міри неоднорідних за змістом характеристик. У зарубіжній літературі, у зв'язку з цим, для визначення окремої від держави форми самодіяльності людей нерідко вживають поняття «солідарне суспільство», «соціально-організоване суспільство». Основою суспільства є людина. Власне людина визначає поняття «суспільство», оскільки без людей суспільство не може існувати. Разом з входженням у суспільство людина вносить і свою соціально-природну якісність. Тому зародження та розвиток суспільства є по суті перетворення соціально-природничих начал особи в елементи суспільної дійсності. В. І. Чушенко відзначав, що людина в силу народження має певні права, тобто природничі права. Для вираження, реалізації, захисту своїх прав люди, їх окремі групи об'єднуються. Суспільство виникає і розвивається на основі необхідності співпраці. Об'єднувальним моментом тут виступає інтерес (моральний, матеріальний, політичний, професійний, віковий тощо). Організуючий аспект життєдіяльності людей, таким чином, зароджується на рівні суспільства. Загалом же, питанням співвідношення понять «людина» і «громадянин», зокрема і в Конституції України, професор приділяв особливу увагу. Очевидно, це відбувалось тому, що співвідношення цих понять було одним із наріжних каменів теорії про соціально організоване суспільство. Відзначалось, що за змістом категорії людина і громадянин є багатоаспектними. Найважливіший з цих аспектів теорія конституціоналізму пов'язує з правовим становищем особи. Правове становище людини, громадянина визначається й такими феноменами, як суспільство і держава, ознаками змісту яких взаємно виступають категорії людина та громадянин. Основою суспільства є людина. Саме людина визначає поняття суспільство, оскільки без людей суспільство не може існувати. Разом з входженням у суспільство людина вносить і свою природничо-соціальну якісність. Тому виникнення та розвиток суспільства є, по суті, перетворення природничо-соціальних начал особи в елементи суспільної дійсності. Отже, людина в силу свого народження має певні права, тобто природничі права. Для вираження, реалізації, захисту своїх прав люди об'єднуються в окремі групи на основі необхідності співпраці, а відтак виникає і розвивається суспільство. Об'єднувальним елементом тут виступає інтерес (моральний, матеріальний, професійний, віковий тощо). Отже організуючий аспект життєдіяльності людей, зароджується на рівні суспільства. Держава виступає як політико-правова організація суспільства, яка є якісно новим етапом розвитку суспільства, характерною ознакою існування держави. Властивою для держави категорією є громадянин, статус якого визначається позитивним правом. Однак, позитивні права громадян, у тому числі основні права і основні обов'язки, закріплені в конституції держави, виражають природничо-правове начало, тобто ґрунтуються на правах людини. Конституційні права є трансформацією природничо-правових засад у позитивно-правові інститути. Державно-правове визнання прав людини (право на життя, рівність, на повагу до гідності людини, на свободу та особисту недоторканність, на вільний розвиток своєї особистості та інші) є гарантією їх реалізації з боку держави.

Загалом же, питання соціально організованого суспільства, беручи до уваги як конкретно історичні події так і події які мали місце наприкінці 2013 на початку 2014 року є достатньо актуальними для нас і потребують додаткового переосмислення. Тенденційно, для України, зараз можна говорити про високий ступінь організації (самоорганізації) суспільства. При цьому вже можна говорити про розширення переліку тих суспільних інституцій, довкола яких і вибудовується ідеальне соціально організоване суспільство. Крім питань влаштування суспільного ладу, професор Чушенко В. І. мав обґрунтовані ідеї щодо ефективного облаштування державної влади. Вчений був переконаний у тому, що держава, як юридичне уособлення нації, як основна форма організації народу, оптимально виконувала свої функції, вона має у процесі державотворення набути належної форми правління, тобто адекватно до покладених на неї завдань організувати центральну владу. Цікаво, що міркування Віталія Івановича завжди обов'язково спирались на історичний досвід. Так, на підставі уважного аналізу першої української конституції — Угоди та Конституції Пилипа Орлика 1710 р. дало змогу В. І. Чушенку дійти висновку, що держава засновувалась на принципі поділу гілок влади: глава держави і виконавча влада уособлюються обраним Гетьманом і гетьманським урядом; праобраз зачатків парламенту вбачався у Загальній (генеральній) Раді. Разом з тим, говорячи про оптимальну форму державного правління для України, професор Чушенко вважав доцільним в конкретному випадку враховувати суспільно-політичну ситуацію в державі. А до питань впровадження представницької форми державного правління взагалі ставився вкрай насторожено. Така настороженість була зумовлена двома причинами. Перша причина зводилась до описаної вище проблемності питання формування соціально організованого суспільства. Друга, яка, по суті, зумовлювала першу, зводилась до відсутності якісного наповнення законодавчого органу держави. Вчений акцентував увагу на тому, що відсутнє ядро(партії, асоціації, об'єднання) для формування соціально-політичних платформ, як необхідної умови комплектування сталого за своїм складом, професійного парламенту, що є передумовою впровадження парламентарної чи парламентско-президентської моделі управління. При цьому Віталій Іванович посилався на міркування професора Б. Чичеріна щодо недоцільності впровадження представницької форми правління навмання, покладаючись на розважливість неорганізованого суспільства, яке перебуває у стані хвилювання — це верх політичної легковажності. Професор вважав, що за таких умов слід вкрай уважно відноситись до питання формування правового статусу глави держави. Такий статус мав би реально забезпечувати йому можливість бути гарантом державного суверенітету, дотримання Конституції України, прав і свобод її громадян. Щоправда, професор Чушенко застерігає від рецидивів періоду тоталітаризму та зосередження всіх основних важелів впливу в руках лише одного глави держави. На думку вченого, повинні бути сформовані дієві правові важелі можливого взаємовпливу гілок влади. Загалом же, на думку професора В. І. Чушенка, зафіксовані на конституційному рівні засади співпраці гілок влади мають бути доповнені конституційними законами (статуного характеру), які б конкретно та компетенційно визначали статус центральних органів державної влади як необхідну умову формування чіткого механізму їх взаємодії.

Цікавим є те, що в 1994 році, аналізуючи проект Конституції України з огляду на питання державного устрою, професор В. І. Чушенко зазначав, що закріплення унітарної форми державного устрою виходить із єдності, цілісності і недоторканності її території. За ідею соборності український народ боровся споконвічно. А проголошення в тодішніх умовах федерації, підтримувало б сепаратистські тенденції. Водночас, з огляду на соціально-політичну, економічну та демографічну специфіку регіонів, а саме з огляду на це Україну слід визначити як унітарну децентралізовану державу з розширеними повноваженнями місцевого самоврядування. Ці думки є вкрай актуальними і зараз, коли Україна стоїть перед викликами, коли особливо активно дискутується питання зміни форми державного устрою. Разом з тим, професор Чушенко В. І. був активним прихильником двопалатної структури українського парламенту. Аргументував таку позицію гарантією проти «деспотизму» парламенту та підвищеної стабільності Конституції України.^[1]

Бібліографія

№ пп	Найменування роботи	Вихідні дані	Обсяг (стор.)	Співавтори
1.	Постоянните комисии на Софиийския градски народен Съвет..	Списание на отдел «Народни съвети и комунално стопанство» при Министерския Съвет (Болгария), Книжка 11,1959,с.22-34.	13
2.	Правното положение на Столичния градски народен Съвет.	«Софийски държавен университет», София,1960,с.17.	17
3.	Деякі питання удосконалення радянського державного апарату.	Вісник ЛДУ, серія юридична.1963, с.3-19	17	Федонюк К. Є.
4.	Органи місцевого самоврядування Болгарії.	Вісник ЛДУ, серія юридична, випуск № 1/5, 1963, с.146-152	7
5.	Народні Ради Болгарії після реорганізації державного апарату країни.	Вісник ЛДУ, серія юридична, випуск № 2/6, 1963, с.52-59	8
6.	Становлення і розвиток місцевого самоврядування в Болгарії.	Тези доповідей УІ Української славістичної конференції, МВССО УРСР, Український комітет славістів, Чернівецький державний університет, 1964, с.270-271	2
7.	Відносини народних Рад Болгарії з центральними органами державної влади і управління.	Вісник ЛДУ, серія юридична, 1965, с.66-71.	6
8.	Новий етап демократизації роботи Народних Рад Болгарії.	Тези доповідей ХХХІХ наук.конфер. ЛДУ, 1965, с.85-87.	3
9.	Михаил Геновски, Преминаване функции на държавни органи върху обществени организации. София, 1962, рецензія.	«Радянське право». 1963, № 3, с.142-146.	5
10.	Відносини виконавчих комітетів Народних Рад Болгарії з центральними органами державної влади і управління.	Вісник ЛДУ, серія юридична, 1966, с.60-65.	6
11.	Подальший розвиток демократизму в роботі місцевих органів державної влади Болгарії.	Вісник ЛДУ, серія юридична, 1966, с.45-49.	5
12.	Виконавчо-розпорядчі органи Народних рад Болгарії.	Тези доповідей XL наукової конф. ЛДУ, 1966, с.95-96.	2
13.	Петър Попов. Критика на съвремения буржоазен правен нормативизъм. София, 1964, с. 590, рецензія.	«Радянське право», 1966, № 9,с.109-112.	4	Недбайло П. Е.
14.	Роль права в совершенствовании практической деятельности местных органов государственной власти Болгарии.	Республиканская межвузовская научная конференція на тему: «Роль правовой науки в совершенствовании практической деятельности государственных и общественных организаций». Тезисы докладов и научных сообщений. ЛГУ, 1967,с.82-84.	3
15.	Софійська міська Народна рада в системі місцевих органів державної влади Болгарії.	Вісник ЛДУ, серія Історія, економіка, право. 1968, с.233-237.	5
16.	Рецензія на книгу Роз натовського І. М. «Розвиток організаційно-правових форм управління промисловістю Української РСР», К.,1965.	«Радянське право», 1967, № 6,с.102-103.	2	Кульчицький В. С., Савицька А. М., Федонюк К. Е.
17.	Новий підручник (рецензія на підручник В. В. Цвєткова, С. О. Макогон. Радянське державне право, вид-во КДУ.1968, с.462.	«Радянське право», 1968, № 11, с.108-110.	3	Федонюк К. Е., Базилевич С. Е.
18.	Радянська виборча система (матеріали до виборів місцевих Рад народних депутатів).	Львівська обласна організація «Знання», 1969 с. 17.	17	Базилевич С. Е.
19.	Радянська виборча система (матеріали до виборів Верховної Ради СРСР).	Львівська обласна організація «Знання», 1970, с. 15.	15	Базилевич С. Е.
20.	Демократизм радянської виборчої системи (матеріали до виборів Верховних Рад союзних і автономних республік).	Львівська обласна організація «Знання», 1971, с. 15.	15	Базидевич С. Е.
21.	Втілення ленінського вчення про соціалістичну представницьку систему в практику діяльності місцевих органів державної влади Болгарії.	Вісник ЛДУ, серія юридична. 1971, с.49-54.	6
22.	Зростання ролі Народних Рад Болгарії в системі соціального управління країно.	Вісник ЛДУ, серія юридична. 1973, с.39-46.	8
23.	Удосконалення структури, організаційних форм і методів роботи Народних рад Болгарії.	Вісник ЛДУ, серія юридична. 1974, с.25-30.	6
24.	Місцеві представницькі органи державної влади Народної Республіки Боглагії.	Видавниче об"єднання «Вища школа», вид-во при ЛДУ. Л., 1975, с..78.	78
25.	«Молоді про закон», у співавторстві.	Видавництво «Каменяр». Л., 1975, с.227.	227	Сокуренко В. Г. Бориславський Л. В. Нор В. Т. та інші.
26.	Компетенція Народних зборів Народної Республіки Болгарії.	Вісник ЛДУ, серія юридична, випуск № 15. «Правознавство», 1976, с.33-38.	6
27.	Демократичні принципи радянського виборчого права.	Львівська обласна організація «Знання», Л., 1977, с.28.	28	Бориславський Л. В.
28.	Rozwoj Demokracji socjalistycznej/	Uniwersytet MCS w Lubline, Polska, 1977, c.379.	379	Зайдлер, Бояр, Шренявски, Малярчик та інші.
29.	Принцип соединения нормотворчества и управления в деятельности представительных органов государственной власти Болгарии.	Вестник Львовского университета, серия юридическая, выпуск № 17, 1978, с.80-90.	11
30.	Два світи — дві демократії.	Львівська обласна організація «Знання», Л., 1980, с.12.	12	Кампо В. М. Бориславський Л. В.
31.	Социалистическое народное представительство в политической системе общества.	Вестник Львовского университета, выпуск № 20, 1981, с.14-20.	7
32.	Системное исследование Советов народных депутатов-важное условие реализации Советской Конституции.	В книзі «Теоретические вопросы реализации Конституции СССР», Академия наук СССР, Институт государства и права. М., 1982, с.101-104.	4
33.	Функциональное назначение народного представительства в механизме социалистической демократии.	Вестник Львовского университета, серия юридическая, выпуск 22, 1983, 1983, с.25-35.	11
34.	Политическая система социалистического общества (актуальные проблемы функционирования и развития). — (у співавторстві).	Львов, издательство при ЛГУ «Вища школа», 1988, с.179.	179	Веремеева, Бонев, Николов и другие.
35.	Новий підручник (рецензія на підручник Ильинский И. П., Стращун Б. А., Ястребов В. И. «Государственное право зарубежных социалистических стран». Москва, Международные отношения, 1986, 462 с.	«Радянське право», 1988, № 1, с.92-94.	3	Воронова Л. К. Кампо В. М.
36.	Демократизация и проблемы совершенствования механизма конституционного регулирования деятельности местных Советов.	Вестник ЛГУ, серия юридическая, выпуск 27, 1989, с.41-46.	6	Кампо В. М.
37.	Система місцевого самоврядування України.	Становлення і розвиток місцевого самоврядування в суверенній Українській правовій державі: тези доповідей і повідомлень Республіканської конф. Л., 1991, с.127-128.	2
38.	Органи територіального громадського самоврядування.	На шляху до правової держави, Тези доповідей і повідомлень Львівської регіональної наукової конференції. Л., 1992, с.64-66.	3
39.	Prawne Problemy samorzadnosci. (у співавторстві).	Widawnictwo Uniwersytetu Marij Curie-Sklodowskiej, 1993, с.142.	142	Летовски, Шренявски Та інші.
40.	Основи держави і права України. (У співавторстві).	Львів, 1993, с.231.	231	Кульчицький В. С. Нор В. Т., Луць Л. А. та інші.
41.	Концепція структури парламенту України.	Вісник ЛДУ, серія юридична, випуск 31, 1994, с.25-29.	5
42.	Основи держави і права України, видання 2-е доп. і випр. (у співавторстві).	Львів, 1994, с.243.	243	Кульчицький В. С. Нор В. Т., Луць Л. А. та інші.
43.	Правова політика і структура Парламенту України.	Правова політика в українській соборній суверенній державі. Доповіді і тези повідомлень наукової конференції, Львів, 26-27 жовтня,1992. Випуск 1, Київ, 1994, с.67-68.	2
44.	До питання про форму правління сучасної України.	«Галичина», 11 травня 1995, Орган Рад народних депутатів Івано-Франківської області, с.2.	2	Велковецький В.
45.	Якою має бути влада.	«Голос України», орган Верховної Ради України, 02 червня 1995, с.2.	2	Велковецький В.
46.	До питання про форму правління сучасної України.	ЛДУ ім..Ів. Франка. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні, Матеріали І регіональної наукової конференції. Л., 1995, с.3-6.	4
47.	Місцеве самоврядування у проекті Конституції України.	ЛДУ ім..Ів. Франка. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні, Матеріали ІІ регіональної наукової конференції, 1996, с.58-60.	3
48.	Драгоманівський Збірник, Вільна спілка" та сучасний український конституціоналізм.	Львів, Вид-во «Світ», 1996, с.295.	295	Андрусяк Т. Г., Козюбра, Стецюк П. Б., Копейчиков, Шаповал та інші.
49.	Основи теорії Конституції України.	ЛДУ ім..Івана Франка, Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні, Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції. Л., 1997, с.8-13.	6
50.	Місцеве самоврядування в Україні.	Видавництво ЛДУ ім..Ів. Франка, 1998, с.19.	19	Куйбіда В. С.
51.	Питання теорії і практики конституціоналізму України.	«Право України», 1998, № 2, с.17-20.	4	Святоцький О.
52.	Поняття місцевого самоврядування в Україні.	«Право України», 1998, № 5, с.17-21.	5	Куйбіда В.
53.	Система місцевого самоврядування України.	Вісник Української Академії державного управління при Президентові України, 1998, № 2, с.186-194.	9	Куйбіда В.
54.	Шляхи побудови демократичної держави.	«Шлях перемоги», 19.02.1998, № 2, 2000, с.2.	2	Куйбіда В.
55.	Samozzady lokalne w: pojecie I system	Wyzsza Szkola Administracji I Zazzadzania w Przemyslu, W zeszyty naukowe nz 2 Samorzad teritorialny w Polscie і na: Doswiadczenia I perspektywy, Przemysl, 1998, с.85-104.	20	Куйбіда В.
56.	Система місцевого самоврядування в Україні.	Вісник Львівського університету, серія юридична. Випуск 35, л.2000, с.195-199.	5	Куйбіда В.
57.	Kategoria czlowiek I obyvatel w teorii konstytucjonalizmu.	Wyzsza Szkola Administracji I Zarzadzania w Przemyslu. Zeszyty naukowe nz 6 Slobody obywatelskie w Poscie i na rzeczywistosc I perspektywy, Przemysl, 2001, с.87-91. Wyzsza Szkola Administracji I Zarzadzania w Przemyslu	5	Куйбіда В.
58.	Problemy udoskonalania ustawodawstwa o samozzada lokalnych w Ukrainie.	Wyzsza Szkola Administracji I Zarzadzania w Przemyslu. Zeszyty naukowe nz 8 Prawne I spoleczne aspekty razwqju samozzadnosci teritorialneye w Poscie i na, Przemysl, 2002, с.61-65	5	Куйбіда В.
59.	Зміст понять «людина» і «громадянин» у Конституції України.	Вісник Львівського університету, серія юридична, випуск 37, Львів, 2002, с.213-216.	4
60.	Основні засади нового суспільного устрою.	Міліцейський кур"єр, Часопис судових та правоохоронних органів, № 24 (641) 26 червня-2 липня, 2003, с.2.	2
61.	Проблеми реалізації Конституції України у сфері здійснення державної влади.	Wyzsza Szkola Administracji I Zazzadzania w Przemyslu, Zeszyty naukowe nz 12 Problemy, stosowania Konstytycji Ukraine I Polski, Przemysl, 2003, с.46-51.	6
62.	Соціально-організоване суспільство і формування політичної влади в Україні.	Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні, Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції (5-6 лютого 2004 р.), Львів, 2004, с.44-46	3
63.	Problemy stosowania konstytucji Polski I Ukrainy w praktyce (у співавторстві).	, Polska, 2004, 289 с.	289	Гранат, Скшидло, Стецюк Та інші.
Навчально-методичні праці.
64.	Радянське державне право, методичні вказівки для вивчення курсу.	Видавництво ЛДУ, 1962, с.30.	30	Базилевич С. Е. Федонюк К.
65.	Державне право країн народної демократії, випуск ІІІ, теми і плани контрольних робіт та методичні вказівки до їх виконання.	Видавництво ЛДУ, 1964, с.19.	19	Федонюк К. Закревський
66.	Методичні вказівки для виконання курсових робіт з дисциплін кафедри державного та адміністративного права.	Львівський держуніверситет, 1968, с.60.	60	Базилевич С. Е. Федонюк К. Е. Бондаренко Г. П. Мартьянов І. В. Преображенська В. В.
67.	Методичні вказівки для виконання контрольних робіт з дисциплін кафедри державного та адміністративного права.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1976, с.50.	50	Бориславський Л. В. Мартьянов І. В. Кампо В. М.
68.	Плани семінарських занять з курсу «Радянське державне право» для студентів ІІ курсу юридичного факультету.	Видавництво ЛДУ, Л., 1980, с.20.	20	Бориславський Л. В.
69.	Методичні вказівки і плани семінарських занять з державного права зарубіжних соціалістичних країн.	Видавництво ЛДУ, Л., 1981, с.16.	16	Кампо В. М.
70.	Методические указания и задания по государственному праву зарубежных социалистических стран, для студентов юридического факультета.	Издательство ЛГУ, Л., 1986, с.4-.	40	Кампо В. М. Прохоренко А. Г.
71.	Плани практичних занять з курсу радянського державного права для студентів юридичного факультету, Частина перша.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1988, с.20.	20	Бориславський Л. В. Кампо В. М.
72.	Плани практичних занять з курсу радянського державного права для студентів юридичного факультету, Частина друга.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1988, с.20.	20	Кампо В. М.
73.	Завдання для самостійної роботи з радянського державного права для студентів юридичного факультету.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1988, с.20.	20	Кампо В. М.
74.	Методичні вказівки для студентів по веденню щоденників державно-правової практики як форми самостйної роботи над курсом рад.держ.права.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1989, с.4.	4	Кампо В. М.
75.	Конституційне право України, програма курсу.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1995, с.25.	25	Стецюк П. Б. Бориславський Л. В.
76.	Робоча програма спецкурсу "Представницька система законодавчої влади та самоврядування України.	Львів, 1994, с.3.	3
77.	Правознавство (у співавторстві). Рекомендовано Міністерством освіти України.	Львів, Вид-во «Світ», 1995, с.272.	272	Кульчицький В. С. Нор В. Т. Луць та інші.
78.	Правознавство. (Терміни. Афоризми. Прислів"я) у співавторстві.	Львів, 1995, с.94.	94	Рабинович П. М. Вакс ман, Ткач Г. Й. та інші.
79.	Правоведение (у співавторстві). Рекомендовано Министерством образованим Украины.	Львов, Изд-во «Свит», 1995, с.287.	287	Кульчицький В. С. Нор В. Т. Луць та інші
80.	URISPRUDENTA Manual pentru scolile de cultura, ziceie, gimnazii Recomendat de Ministerul Invatamantului al Ucrainei	Lviv, Увшегкф «Svit», 1996, c.234.	234	Кульчицький В. С. Луць, Нор В. Т. та інші.
81.	JOGISMERET Ajanlja Ukrajna Kozaktatasi Minizsteriuma	Lviv, Szvit Keado, 1996, 1996, с.255.	255	Кульчицький В. С. Нор В. Т. Луць та інші.
82.	Основи конституційного права України. рекомендовано Мінагропромом України.	Київ, Інтас, 1997, с.212.	212	Бориславський Л. В., Стецюк П. Б., Гураль П. Ф. та інші.
83.	Представницькі органи законодавчої влади та самоврядування України. Програма спецкурсу.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1997, с.8.	8
84.	Конституційне право України. Програма курсу для студентів юридичного факультету.	Видавництво ЛДУ, Львів, 1998, с.24.	24	Стецюк П. Б. Бориславський Л. В.
85.	Конституційне право України. Плани практичних занять та методичні рекомендації по виконанню курсових робіт.	Львів, Видавництво ЛНУ ім. Ів. Франка, 2000, с.36.	36	Стецюк П. Б.
86.	Правознавство, навчальний посібник, Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих закладів.	Львів, «Новий Світ-2000», 2003, 589.	589	Пилипенко П. Д., Піча В. М., Заяць І. Я. та інші.
87.	Представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування в Україні, Матеріали для вивчення спеціального курсу для студентів юридичного факультету.	Львів, 2003, Видання юридичного факультету ЛНУ ім. Ів. Франка, с.8.	8

Авторська наукова школа

За час багаторічної праці вченим була створена авторська школа по дослідженню проблем функціонування місцевих органів публічної влади, розробки системної методології вивчення інститутів народного представництва України (по результатах захищено 5 кандидатських дисертацій: дві у Московському університеті, три у Харківській юридичній академії). У публікаціях останніх років сформульовано поняття соціально-організованого суспільства та розкрито його вплив на становлення форми правління сучасної України.

Під керівництвом В. І. Чушенка було підготовано та успішно захищено три дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (спеціальність 12.00.02 — конституційне право; муніципальне право), зокрема: Заяцем І. Я. («Конституційно-правовий статус області в Україні», 2000 р.); Куйбідою В. С. («Конституційно-правові основи самоврядування в містах обласного значення», 2001 р.); Бориславською О. М. («Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні та їх реалізація», 2004 р.).

Нагороди

Чушенко В. І. нагороджений орденом «Знач Почета» (1986); медаллю «Ветеран труда» (1984); знаком «Победитель социалистического соревнования 1975 года» (Приказ Минвуза УССР и Республиканского комитета профсоюза работников высшей школы — 1976); Почетною грамотою Министерства высшего и среднего специального образования СССР (1961) та удостоєний Подяки Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка за багаторічну сумлінну працю та вагомі здобутки у науково-педагогічній діяльності (2005—2006).

Примітки

↑ Чорненький, Віталій (01.07.2015). Професор Віталій Чушенко - видатний конституціоналіст Львівського університету. publications.lnu.edu.ua (Українською) . Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. Випуск 61. С. 290–295. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 01.07.2015.