У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Шаповал.
І́гор Анато́лійович Шапова́л (18 травня 1975(19750518), м. Кременчук, Полтавська область, Українська РСР — 10 серпня 2017, с-ще Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — майор міліції у відставці, молодший сержант Збройних сил України, розвідник, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився 1975 року в м. Кременчук на Полтавщині. Проживав у місті Світловодськ на Кіровоградщині. У 1992 році закінчив Світловодську середню школу № 1.
Навчався у Дніпровському училищі МВС. З 1997 по 2007 рік працював в органах внутрішніх справ. 2005 року закінчив Національну академію МВС України, працював на посаді оперуповноваженого карного розшуку, майор міліції.
Під час російської збройної агресії проти України з 18 серпня 2015 року по 10 жовтня 2016 року служив за мобілізацією у 42-му окремому мотопіхотному батальйоні «Рух Опору» 57-ї окремої мотопіхотної бригади, розвідником. 31 березня 2017 року повернувся до бригади за контрактом.
Молодший сержант, командир розвідувального відділення 57 ОМПБр.
Загинув 10 серпня 2017 року внаслідок підриву на міні МОН-50 з «розтяжкою», під час обстеження «сірої зони» неподалік селища Піски[1][2][3].
|
Своя смерть — це не про тебе, друже. Сьогодні в зоні АТО загинув на розтяжці Ігор Шаповал, відчайдух, справжній офіцер з яскравим чоловічим характером, мєнт до мізку кісток, талановитий опер родом з 90-х. А ще — справжній патріот! А ще — батько! А ще — син! А ще ГЕРОЙ! Маю честь бути твоїм другом, брате! Вічна пам'ять.
|
|
— Дмитро Ткачонок, заступник начальника Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області[4].
|
Похований 12 серпня на Алеї героїв АТО центрального цвинтаря Світловодська[5][6][7].
Залишились батьки Таїса Федорівна і Анатолій Якович та донька Діана 2006 р.н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].
- 6 грудня 2017 року у Світловодській ЗОШ I—III ступенів № 3, де навчався Ігор Шаповал, відкрили меморіальну дошку[9].
Див. також
Примітки
- ↑ На Донбасі за добу загинув військовий, ще один отримав поранення, — штаб [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] // «РБК-Україна», 11 серпня 2017
- ↑ У зоні АТО загинув Ігор Анатолійович Шаповал [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] // Тетяна Дроздова. Інтернет-видання «Світловодськ», 11 серпня 2017
- ↑ В районі Пісків загинув боєць 42-го ОМБ з Кіровоградщини (ФОТО) [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Гречка», 11 серпня 2017
- ↑ На передовій загинув уродженець Кременчука Ігор Шаповал // «Телеграф», 11 серпня 2017
- ↑ Ми втратили героя. Прощання з Ігором Шаповалом відбулося у Світловодську [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.] // Світловодська міська рада, 14 серпня 2017
- ↑ У Світловодську провели в останню путь бійця 42-го батальйону (ФОТО, ВІДЕО) [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Гречка», 12 серпня 2017
- ↑ І знову ми хоронимо героя [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Світловодські вісті», 18 серпня 2017
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Світловодську відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам АТО Віталію Войтенку та Ігорю Шаповалу [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.] // Світловодська міська рада, 6 грудня 2017
Джерела
.png){kind=small}
