Шарль Ніколя Бодіо

Шарль Ніколя Бодіо
фр. Charles Baudiot
Народився	29 березня 1773(1773-03-29)[1][2]  Нансі
Помер	26 вересня 1849(1849-09-26)[1][2] (76 років)  Париж, округ Парижd
Поховання	Пер-Лашез[3] і Grave of Baudiotd
Країна	Франція
Діяльність	віолончеліст, композитор, музичний педагог
Alma mater	Вища національна консерваторія музики і танцюd
Вчителі	Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон
Відомі учні	Louis-Pierre Norblind
Знання мов	французька[4]
Заклад	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Напрямок	класична музика
Медіафайли у Вікісховищі

Шарль Ніколя Бодіо (фр. Charles Nicolas Baudiot; 29 березня 1773, Нансі — 26 вересня 1849, Париж) — французький віолончеліст і педагог.

Закінчив Паризьку консерваторію у Жозефа Жансона, надалі викладав в цьому закладі. З 1816 р. грав у королівському оркестрі. В 1805 р. разом з Жаном Анрі Левассером опублікував підручник гри на віолончелі, що включав окремий розділ, присвячений проблемам акомпанування на цьому інструменті (фр. Methode de Violoncelle et de Basse d'Accompagnement), — ця книга була прийнята як офіційний навчальний посібник консерваторії; у 1826 році випустив нову, власну версію підручника.

Інструмент роботи Страдіварі, на якому грав Бодіо, отримав його ім'я і надалі був одним з основних інструментів Григорія П'ятигорського, який у своїй автобіографічній книзі, виключно високо оцінюючи достоїнства інструменту, розповідає й анекдотичний епізод з біографії Бодіо, який, виступаючи у другому відділенні концерту, не поцікавився програмою першого і почав виконувати у власному перекладенні для віолончелі та фортепіано ту ж симфонію Йозефа Гайдна, яка щойно прозвучала у виконанні оркестру^[5].

• François-Joseph Fétis, Arthur Pougin, Biographie universelle des musiciens et bibliographie générale de la musique, Paris, Firmin-Didot, t. 2, 1866, p. 274-5.