Шаройко Василь Никифорович

Шаройко Василь Никифорович
Шаройко Василь Никифорович
Народився	1 травня 1929 ; Андрійковичіd, Кістерське сільське поселенняd, Погарський район, Росія
Помер	14 грудня 2019 (90 років) ; Нікополь, Дніпропетровська область, Україна
Діяльність	поет
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Членство	Національна спілка письменників України

Василь Никифорович Шаройко (нар. 1 травня 1929(19290501), село Андрійковичі Стародубський повіт Брянської губернії — пом. 14 грудня 2019, Нікополь^[1]) — український поет, член НСПУ (1984).

Біографія

Народився в селянській родині. Після смерті матері переїхав до дідуся Михайла в с. Чистопілля Верхньорогачицького району Херсонської області.

Закінчив

шкільне відділення Нікопольського педучилища,
філологічний факультет Кіровоградського педінституту
юридичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював учителем української мови і літератури та директором у загальноосвітніх школах Вінницької і Херсонської областей.

Із 1985 року — на творчій роботі.

Творчий доробок

Автор 34 книжки гумористичних і сатиричних віршів для дітей та дорослих:

«Помічниці» («Веселка», 1977),
«Де сонечко ховається» («Веселка», 1980),
«Лебідь на балансі» («Таврія», 1982),
«Веселий дзвоник» («Таврія», 1984),
«Хворий заєць» («Таврія», 1988),
«Зарозумілий павич» (Бібліотека «Перця», 1989),
«Щоб сонечко світило» («Таврія», 1990),
«Цілком демократично» (Херсон, «Просвіта», 1993),
«Нулі та королі» (Херсон, «Степ», 1994),
«Хто ж розплутає слова?» («Веселка», 1994),
«Як врятували горобця» (Херсон, «Степ», 1994),
«Жива граматика» (Херсон, «Степ», 1995),
«У бабусі внучки, внуки…» (Херсон, «Степ»,1995),
«Сонячні зайчики» (Херсон, «Степ», 1995),
«Дірка від бублика» (Херсон, «Степ»,1996),
«Відверта розмова» (Херсон, «Степ», 1997),
«Без церемонії» (Херсон, 1997),
«Керівний баран»
«Хитрий щоденник» (Херсон, 1998).
«В тому році не було зими»
«На мосту любові»
«Щоб ти щасливою була»
«Згадую то з радістю, то з болем»
«Завжди залишаймося людьми»
«Кмітливі діти» (2010)
«Книжечка про звірів та птахів»
«Допомога прибула»
«Солом'яна душа»
«На коні»
«Про дошкільнят та школярів»
«Книжка віршів для малят» (2017)
«Принциповий хамелеон» (2018)
«Не розстануся я з вами» (2019)

Упорядник збірника гумору і сатири «Придніпровські усмішки» («Таврія», 1989).

Переклав окремі твори багатьох російських та білоруських поетів-гумористів.

Пам'ять

22 червня 2023 року у місті Ірпінь провулок Достоєвського перейменували на провулок Василя Шаройка.

Про письменника

Василь Шаройко про себе // Светофор. 1999. 6 мая. С.15.
Василь Шаройко // Письменники Радянської України. 1917-1987 : біобібліогр. довід. / авт.упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.:Рад. письменник, 1988. — С.655.
Василь Шаройко: біобібліогр. покажч. / Обл. держ. бка для дітей; уклад. Ю.Слущенко, А. Крат. Херсон, 1996. 16с. (Херсонські письменники — дітям).
Шаройко Василь Никифорович // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2004 рік: бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара. — Херсон, 2003. — С. 5658