Швачунов Ігор Юрійович

Швачунов Ігор Юрійович
Народження	26 грудня 1960(1960-12-26) (64 роки)  Суми, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Курський державний педагогічний інститут (1983)
Діяльність	художник, графік, фотохудожник, педагог
Працівник	Сумський фаховий коледж мистецтв і культури імені Дмитра Бортнянського і Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка
Член	Спілка художників України
Нагороди

Ігор Юрійович Швачунов (26 грудня 1960, м. Суми) — український живописець, графік, художник-концептуаліст, фотохудожник, педагог. Член Національної спілки художників України (1994). Заслужений художник України (2020).

Народився 26 грудня 1960 р. у м. Суми. Його предки по материнській лінії: дід, дядько, двоюрідні брати були художниками, а дідусь навіть був знайомий з родиною відомих українських митців Федора і Василя Кричевських, які жили у селі Ворожба на Лебединщині^[1].

Відвідував у Сумах народну студію образотворчого мистецтва під керівництвом Б. Данченка.

Навчався у Курському державному педагогічному інституті (нині — Курський державний університет) на художньо-графічному факультеті (1978—1983).

Викладав живопис і малюнок в Сумському вищому училищі культури і мистецтв ім. Д. Бортнянського (1995—2004).

З 2004 р. — старший викладач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх та фотовиставок, мистецьких акцій та проєктів. Брав участь у Міжнародних фотовиставках всеукраїнської газети «День» (2010, 2013), Міжнародному мистецькому пленері «Моє місто» у польському місті Гливиці (2013, 2015), Меморіалах А. І. Куїнджі у Маріуполі (2016, 2021), Всеукраїнській художній виставці «Микола Гоголь. Україна і світ» (Полтава, 2009), Всеукраїнській художній виставці рисунка (Полтава, 2025) та ін.

Персональні виставки: Курськ (1981), Суми (1996, 1998, 2002, 2004, 2007, 2010, 2011^[2], 2014^[3], 2017^[4], 2021^[5], 2022^[6]), Київ (2000, 2008), Люблін, Польща (2003), Лебедин (2021^[7]).

Роботи художника зберігаються у Сумському обласному художньому музеї імені Никанора Онацького, Лебединському міському художньому музеї імені Бориса Руднєва, Конотопському краєзнавчому музеї ім. О. М. Лазаревського, Херсонському художньому музеї ім. О. О. Шовкуненка, галереї сучасного мистецтва Вюрта (Німеччина), приватних колекціях Німеччини, США, Канади, Італії, Бельгії, Польщі, Австрії.

Працює у галузі станкового живопису, графіки, художньої фотографії, лен-дарту, нонспектакулярного мистецтва.

Активний учасник міжнародних ленд-арт симпозіумів «Простір покордоння», які проводилися поблизу села Могриця Сумської області. Як відзначив відомий український художник Петро Бевза, об′єкт у довкіллі «Стіна самодостатності», створений Ігорем Швачуновим у співавторстві з Юрієм Фірсиком (2002), «стає символом потужного естетичного впливу ленд-арту, що був досягнутий за мінімального втручання в природу»^[8].

В рамках ланд-арту, проведеного на Лебединщині до 125-річчя від дня народження футуриста Д. Бурлюка, Ігор Швачунов разом зі студентами факультету мистецтв СДПУ ім. А. С. Макаренка організував мистецьку акцію «Семиротівка: дзвони пам'яті», використавши для цього сільські хвіртки, колеса, макітри, вікна, дзвін^[9].

У творчому доробку митця — художнє оформлення різноманітних видань, серед яких — романи сумської письменниці Марини Реух. Збірка віршів для дітей сумського поета Анатолія Стародуба «Димчасте чудо», яку ілюстрував Ігор Швачунов, була номінована на здобуття премії імені Лесі Українки (2009)^[10].

• Весняні клопоти (1999);
• Стіна ІІ (2001);
• Перевтілення (1999);
• Що є істина (2000);
• Охоронець (2000);
• Космос (2003).

• Велика прогулянка (2015, олівець);
• Спостерігач далекого космосу (2015, олівець);
• З життя поета (2016, акварель);
• Водохреще (2017, олівець).

• Стіна самодостатності (Могриця, 2002).;
• Реконструкція (Могриця, 2007);
• Енергетичні об'єкти (2007);
• Реконструкція (Семиротівка. 2007);
• Сходи (Могриця, 2008).

• Заслужений художник України (2020)^[11]
• Лауреат премії фотоконкурсу Всеукраїнської газети «День» (2010, 2013).
• Дипломант Міжнародної виставки пейзажу «Меморіал Архипа Куїнджі» (2016, 2021).

• Швачунов Ігор Юрійович // Сумщина в іменах: енцикл. довід. / Сумський держ. ун-т ; Рекл.-вид. об-ня «АС Медіа» ; голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2-ге вид., перероб. та допов. — Київ: Фолігрант, 2004. — С. 524 : фот.
• Побожій С. Ігор Швачунов / Сергій Побожій // Художники Сумщини: альб. Сумської обл. орг. Національної спілки художників України / відп. за вип. І. Гапоченко. — Суми: Собор, 2006. — С. 130—133 : портр., іл.
• Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення: дослідження, розвідки, пошуки до біографічного збірника / авт.-упоряд. В. Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 66.
• Мистецтво довкілля. Україна, 1989—2010 = Environmental Art Ukraine, 1989—2010 : [альбом] / за ред. Петра Бевзи та Ганни Гідори. — Київ: Софія-А, 2010. — С. 8, 71, 113, 116, 119 : кольор. фот.
• Побожій С. Швачунов Ігор // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / авт. тексту: С. Побожій, В. Ткаченко, І. Павленко. — Суми: Університетська книга, 2018. — С. 234 : портр., іл.
• Побожій С. Експериментування та власний поетичний досвід. Ігор Юрійович Швачунов / Сергій Побожій // Золотий фонд нації. Все буде Україна / упоряд. В. В. Болгов. — Київ: Українська конфедерація журналістів, 2022. — С. 158 : портр., іл.