Шевельов Абрам Саулович
Шевельов Абрам Саулович (4 липня 1917 — 3 листопада 1994) — радянський імунолог, мікробіолог, лікар, доктор медичних наук (1967), професор (1969). БіографіяНародився 4 липня 1917 року в містечку Ляди Оршанського повіту Могильовської губернії (тепер це село Дубровенського району Вітебської області). Єврей. У 5-річному віці з родиною переїхав до Смоленська. У 1940 році закінчив Смоленський медичний інститут. Працював головним лікарем Тьосівської лікарні Новодугинського району Смоленської області. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Добровольцем вступив до лав Червоної Армії. Був лікарем-евакуатором фронтового евакошпиталю Західного фронту ЕГ № 24, командиром санітарного взводу 1-го батальйону 120-ї окремої стрілецької бригади. З осені 1942 року до травня 1946 року — командир санітарного взводу окремого медико-санітарного батальйону 53-ї стрілецької дивізії. Після демобілізації в 1946 році — аспірант інституту ім. Гамалії в Москві. Працював завідувачем кафедри мікробіології, імунології та вірусології Смоленського медичного інституту з 1967 по 1988 роки. З ініціативи Шевельова створено Центральну науково-дослідну лабораторію і кафедру імунології та алергології при Смоленській ДМА. З його ім'ям пов'язана розробка фундаментальних питань імунології пухлинного росту, імунології вагітності, проблеми реакції «трансплантат проти господаря». Створив на Смоленщині школу імунологів. Під його керівництвом захищено 2 докторських і 12 кандидатських дисертацій. Видано друком понад 150 наукових робіт, серед яких 5 монографій. Є власником 1 винаходу. Низка робіт Шевельова видавалась за кордоном. Помер 3 листопада 1994 року в Смоленську. Похований на Братському цвинтарі.[1] Нагороди
Основні наукові праці
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia