Шевченкове (селище, Куп'янський район)
Шевченкове (до 1922 року — Булацелівка) — селище в Україні, адміністративний центр Шевченківської селищної громади Куп'янського району Харківської області. Географія Селище Шевченкове розташоване між річками Великий Бурлук та Середня Балаклійка (за 4-5 км). До селища примикають села Зорянське та Огурцівка. Через селище проходять автошляхи територіального та національного значення Н26, Т 2110 та залізниця, станція Шевченкове-Південне. ІсторіяЗаснуванняУ 1896 році поселення було засноване як село Булацелівка, Старовірівської волості, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія. У 1896 році була побудована залізнична станція Булацелівка, навколо якої на початку XX століття на землях булацьких поміщиків, які володіли величезними земельними масами на території колишнього Шевченківського району, виник хутір Булацелівка. Назва населеного пункту походить від прізвища поміщика Булацеля, уродженця румунських бояр, який володів землями в цьому місці. Виникнення ферми Булацелівка пов'язано з будівництвом залізниці Харків — Куп'янськ, яке закінчилося у 1899 році. На станції з'явилися станційні будівлі і ряд будівель, що належали купцям. Станом на 1905 рік тут було сім комор та чимало крамниць. Тоді ж на фермі почали оселятися селяни, а також ремісники: ковалі, мигалки і кравці. У 1914 році в Булацелівці налічувалося близько 100 жителів. В результаті Столипінської реформи посилилося розшарування серед селян Булацелівки. Бідняки все більше розорялися, а їх землі переходили в руки багатих поміщиків. Українська революціяУ 1917—1921 роках, в Булацелівці влада неодноразово переходила з рук в руки, постійно була загроза нападу численних банд. Після повалення російського самодержавства в лютому 1917 року становище в краї спочатку контролював Тимчасовий уряд, у листопаді-грудні 1917 року — Центральна Рада, а наприкінці грудня — більшовики. У ході українських визвольних змагань Булацелівка стала частиною проголошеної ІІІ Універсалом Української Народної Республіки у складі адміністративно-територіальної одиниці Донеччина. У квітні 1918 Булацелівка опиняється під контролем УНР. На початку 1919 року, протягом Другої радянсько-української війни, більшовики відновили контроль над територією, та в липні вони змушені були відступити під натиском білогвардійських військ генерала Денікіна. Лише в грудні 1919 року, після важких боїв з денікінцями Червона армія тимчасово встановила свою владу в Шевченковому. Радянський періодУ 1922 році Булацелівку перейменували на честь українського поета Тараса Шевченка в Шевченкове. У 1935 році отримує статус районного центру. 25 лютого 1935 року почався випуск районної газети. У 1941 році в селі проживало 2624 людини. Під час Другої світової війни, 22 лютого 1942 року, селище було окуповане німецькими військами, 4 лютого 1943 року звільнено радянськими військами. На момент звільнення населення становило всього 250 осіб.  1 липня 1957 року село Шевченкове отримало статус селища міського типу, в 1962 році втратило статус районного центру (через розпуск Шевченківського району), 1 січня 1965 року знову отримало статус районного центру. У 1966 році його населення становило 2812 осіб. У 1978 році найбільшим підприємством села був комбінат хлібопродуктів. Незалежна Україна12 червня 2020 року, відповідно розпорядженню № 725-р Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», утворена Шевченківська селищна громада. 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шевченківського району, селище увійшло до складу Куп'янського району[2]. 7 вересня 2022 року, в результаті контрнаступу, Шевченкове було звільнене Збройними силами України[3] від російських окупаційних військ.  4 жовтня, вранці, російські окупанти обстріляли селище ракетами із зенітно-ракетного комплексу С-300, в результаті були пошкоджені приватні будинки[4]. 13 листопада, увечері, відбувся обстріл селища ракетами із зенітно-ракетного комплексу С-300, в результаті були пошкоджені школи, багатоповерхові будинки та будинок культури[5]. Вранці 9 січня 2023 року відбувся черговий обстріл селища зі сторони російських військових, був обстріляний місцевий ринок, відомо про 1 загиблого та 7 постраждалих[6]. 19 грудня 2024 військові РФ вдарили по Шевченковому ракетою "Іскандер-М". Пошкоджено більше десяти приватних житлових будинків, паркани, гаражі. Відомо про трьох загиблих та трьох поранених.[7] Близько третьої години ночі 4 квітня 2025 було завдано удару з застосуванням БПЛА по території непрацюючого підприємства в селищі Шевченкове, внаслідок чого зазнали значних пошкоджень десятки квартир та будинків.[8] 14 квітня 2025 року близько 12:55 двоє людей зазнали смертельних поранень внаслідок обстрілу з реактивної системи залпового вогню Шевченкового. Окрім двох загиблих, ще одна жінка 38 років зазнала гострої реакції на стрес.[9] Економіка
НаселенняЗ переписом 2001 року населення селища складало 7306 осіб, на 1 січня 2013 року — 7100 осіб. На лютий 2024 — 3960 осіб.[10] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
МоваМова населення, згідно з переписом 2001 року: українська (91,6 %). Невелика кількість розмовляє також російською (7,8 %) та вірменською (0,22 %)[12]. Соціальна сфераОсвіта в селищі представлена дитячим дошкільним навчальним закладом, двома школами, аграрним ліцеєм 
ЗМІЗМІ в селищі представлені газетами «Краєвид» та «Регіон». Також присутнє місцеве радіо "Говорить Шевченкове"[13] Пам'ятні місця
Релігія
Галерея
Відомі особи
Примітки
Джерела У Вікісловнику є сторінка Шевченкове.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
