Шенгелая Микола Михайлович

Шенгелая Микола Михайлович
груз. ნიკოლოზ შენგელაია
Дата народження	26 липня (8 серпня) 1903[1], 19 серпня 1903(1903-08-19)[2][3] або 8 серпня 1901(1901-08-08)[4]
Місце народження	Обуджі, Зугдідський повіт, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Дата смерті	4 січня 1943(1943-01-04)[5][3][4]
Місце смерті	Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[5]
Поховання	Дідубійський пантеон
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Alma mater	Тбіліський державний університет
Професія	кінорежисер, сценарист, кінематографіст, поет
Нагороди
IMDb	ID 0790828
Шенгелая Микола Михайлович у Вікісховищі

Микола Михайлович Шенгелая (груз. ნიკოლოზ მიხეილის ძე შენგელაია; 1903—1943) — радянський кінорежисер і кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).

Народився 26 липня (8 серпня) 1903 року в селі Обуджі (нині Цаленджихському муніципалітет, Грузія). Навчався на фізико-математичному факультеті Тбіліського університету. З 1922 року виступав як поет. У кіно з 1924 року. Учень Костянтина Марджанішвілі, в групі якого працював над фільмом «Буревісник» (1925). Був асистентом режисера Ю. А. Желябужского у фільмі «Діна Дза-Дзу» (1926). Писав сценарії фільмів. З 1927 року на режисерській роботі, де він намагався відійти від штампів в екранізації літературних творів, звичних для грузинської кінематографії тих років. Прослухав курс лекцій Л. В. Кулєшова в лекторії при Госкінопроме Грузії. Талановитий режисер, один з яскравих представників поетичного кіно німого періоду.

Помер 4 січня 1943 року під час роботи над фільмом «Він ще повернеться», в якому хотів показати високий патріотизм радянського народу в дні Великої Вітчизняної війни.

Жив в Тбілісі на вулиці Вукола Берідзе, 11.

Дружина — Нато Вачнадзе. Сини — кінорежисери Георгій і Ельдар.

• 1927 — Гюллен (спільно з Л. Ф. Пушем)
• 1928 — Елісо
• 1932 — Двадцять шість комісарів
• 1937 — Золотиста долина
• 1939 — Батьківщина

• 1941 — У Чорних горах
• 1943 — Він ще повернеться (спільно з Д. Д. Антадзе)

• 1927 — Мачуха Саманішвілі (спільно з П. С. Морським); У трясовині (спільно з С. Д. Клдіашвілі)

• Сталінська премія другого ступеня (1941) — за фільми «Елісо» (1928) і «Золотиста долина» (1937)
• орден Трудового Червоного Прапора (1.2.1939)
• заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935)