Шерстньов Сергій Андрійович

Шерстньов Сергій Андрійович
Шерстньов Сергій Андрійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	20 жовтня 1988; Бердянськ
Смерть	12 червня 2014 (25 років); висота Савур-могила; (загиблий у бою)
Поховання	Бердянськ
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Андрі́йович Шерстньо́в (20 жовтня 1988, м. Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР — 12 червня 2014, поблизу Савур-могили, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Життєпис

Сергій Шерстньов народився у Бердянську. Навчався у бердянській багатопрофільній гімназії № 2. Закінчив Вище професійне училище № 9.

2007 року був призваний на строкову військову службу і направлений в навчальний центр «Десна». Перейшов на військову службу за контрактом, через пів року звільнився в запас. Працював інспектором Бердянської виправної колонії.

З початком російської збройної агресії добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований на захист Батьківщини 25 березня 2014 року.

Солдат, старший розвідник розвідувальної роти 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ України, в/ч А0224, м. Миколаїв. Брав участь в антитерористичній операції на сході України, в зоні бойових дій поблизу українсько-російського кордону.

12 червня 2014 року близько 10:00, під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-могила в Шахтарському районі Донецької області, колону українських військових під командуванням Максима Миргородського (позивний «Майк») атакували російські терористи із засідки, яку вони облаштували на вершині вранці того ж дня. Розвідданих про перебування там терористів українські військовики не мали. У перші хвилини бою дістали поранення двоє бійців з передової групи. Поки їх витягали, солдат Сергій Шерстньов прикривав товаришів вогнем з підствольного гранатомета, випустивши по терористах з десяток гранат. Він загинув від смертельного поранення в серце кулею снайпера, який влучив вище щитка в бронежилеті. За чотири години бою, за підтримки артилерії та вертольотів, вогонь противника подавили, але зі штабу АТО десантникам дали наказ відступити. Це був перший бій за висоту Савур-могила. За даними Міноборони України, втрати російських терористів: 2 БТР, 2 танки (йшли на підмогу зі Сніжного, підбиті ракетами з вертольотів) та 2 автомобілі «Камаз», на яких були встановлені великокаліберні кулемети «Корд». У боях у районі Савур-могили та Степанівки десантники 79-ї бригади втратили двох вояків убитими та більш як 20 пораненими, другий загиблий — сержант Сергій Татарінов^[1]^[2]^[3].

14 червня у Бердянську прощалися з Сергієм Шерстньовим. Похований на міському кладовищі^[4]^[5].

Залишились батьки Андрій Вікторович і Лариса Олексіївна, брат Микола. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 07.07.2014 р. № 225 мати Сергія забезпечена однокімнатною квартирою^[6].

Нагороди та звання

26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[7].
Почесний громадянин Бердянська (посмертно). Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 12.08.2014 р. № 258 нагороджений «Почесним орденом міста» (посмертно)^[6].

Вшанування пам'яті

У Бердянському економіко-гуманітарному коледжі БДПУ, де навчався Сергій Шерстньов, відкрито пам'ятну дошку на його честь.

На фасаді гімназії № 2 м. Бердянська встановлено меморіальну дошку Сергію Шерстньову. На території навчального закладу учні висадили алею Героїв, почесне право посадити перше дерево з іменами бердянських героїв надали Миколі Шерстньову, рідному братові Сергія^[8].