Ширяївський район
Ширяївський район — колишній район у центральній частині Одеської області. Адміністративний центр — Ширяєве. Площа району 1,5 тисяч квадратних кілометрів. Населення — 29,8 тисяч осіб, у тому числі в смт Ширяєве — 7,1 тисяч осіб, сільське населення становить 27,7 тисяч осіб. В районі 18 сільських та 1 селищна рада, яким підпорядковано 73 населених пункти. Найбільші села: Петровірівка, Миколаївка, Старі Маяки. Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.[3] Географія
Межує з Ананьївським, Любашівським, Миколаївським, Березівським, Великомихайлівським, Захарівським та Іванівським районами. На території району створено ландшафтний заказник місцевого значення Осинівський, ландшафтний заказник місцевого значення Чогодарівський. ІсторіяУ кінці XIX століття тодішня Степанівська волость займала площу 230,90 кв. верств. У населених пунктах нараховувалось 717 дворів. На один двір припадало 5,1 ос., а на 1 кв. версту 18 осіб. За освітою: з вищою — 13 осіб, з середньою спеціальною — 6 осіб, з початковою — 90 осіб, без освіти — 3980 осіб. Склад за віруванням: православних — 3721 особа, католиків — 12 осіб, лютеран — 32 особи, розкольників — 10 осіб, юдеїв — 303 особи. Національний склад: українців — 70 %, росіян — 4 %, німців — 3 %, поляків — 3 %, євреїв — 20 %. 1923 р. березень місяць — відбулася перебудова адміністративного поділу краю. Були скасовані старі царські назви і затверджені нові. Колишня Степанівська волость була поділена на три сільські ради: Ульянівську, Ширяївську і Михайлівську. 1924 р. Демидівський район перевели у містечко Петровірівку, куди приєднали декілька створених сільських рад: Чуйківську (с. Олександрівка), Григорівську, Мар'янівську, Михайлівську, Ширяївську, Ульянівську, Осинівську. З того року адреса Ширяєвого була такою: Ширяєве Петровірівського району Одеського округи. У економічному відношенні район був сільськогосподарський. 96 % площ зайняті були під угіддями, з яких 74 % під орними, де вирощувалися в основному озимі сорти пшениці. Середня урожайність зернових у ці роки сягала 16-20 ц/га. Другою важливою галуззю було тваринництво, де на 100 га сільгоспугідь становило 12-13 голів великої рогатої худоби м'ясного та молочного виробництва. У цей час було 4 семирічні школи, 16 початкових шкіл, 1 лікарня, 4 медичні пункти, 17 клубів, 36 хат-читалень. Улітку 1935 року були створені і запрацювали райспоживспілка, автопарк, редакція газети «Колгоспна правда» (з 1945 року газету перейменовано на «Промінь»), райбанк і сільгоспбанк, райсуд, прокуратура, ощадкаса. Під час Німецько-радянської війни з району у війні взяли участь 13018 осіб. 2 роки і 9 місяців район був окупований німецько-нацистськими та румуно-болгарськими окупантами та включений у Ананьївський повіт Трансністрії. Район було зайнято Червоною армією з 2 по 4 квітня 1944 року. Не повернулися до рідних домівок 4225 осіб. 9 воякам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, один став повним кавалером орденів Слави, понад 2 тисячі було нагороджено бойовими орденами і медалями, серед них 196 ширяївців. До Одеської області в 1951 р. було переселено 10283 мешканців гірських районів Дрогобицької області, у Ширяївський район потрапили колишні мешканці Кривки і Хмеля. У 1959 році, після ліквідації Петровірівського району, до складу Ширяївського району були включені села Маркевичеве, Новоєлизаветівка, Новопетрівка, Катерино-Платонівка, Жовтень та навколишні села. Однак у грудні 1962 року район було ліквідовано і Ширяєве відійшло до Ананьївського району.[5][6][7] У 1965 році Ширяєве знову райцентр[8], з цього ж року воно стало відноситись до розряду селищ міського типу. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Антонівську сільраду Ширяївського району до складу Березівського району, а Бранкованівську та Малігонівську сільради Фрунзівського району до складу Ширяївського району.[9] Загальні відомостіРівною стрічкою простяглася по території району автомобільна дорога E95 (Одеса—Київ). На 126-му кілометрі цієї траси знаходиться наше селище. Після реформування сільського господарства в районі сьогодні функціонує 26 товариських, 48 приватних, 158 фермерських, 10 різних сільськогосподарських підприємств. Адміністративно-територіальний устрійУ лютому 2010 року з обліку було знято село Петрівське. НаселенняНаціональний склад населення за даними перепису 2001 року[10]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[10]:
Соціальна сфераВ районі 32 загальноосвітні школи; в них навчається 4589 учнів, працює близько 500 вчителів. Культосвітню роботу проводять 32 клуби, 32 бібліотеки та ДМШ. У них працює понад 100 культпрацівників. Населення району обслуговує і районна лікарня, 2 дільничні лікарні, 3 амбулаторії, 29 ФАПів, у яких працює 50 лікарів і 180 медсестер. Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ширяївського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 48,85 % (проголосували 9 650 із 19 755 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,56 % (4 493 виборців); Юлія Тимошенко — 18,58 % (1 793 виборців), Олег Ляшко — 9,21 % (889 виборців), Сергій Тігіпко — 8.98 % (867 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,16 %.[11] Відомі уродженці
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ширяївський район
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
