Населений пункт Роздільна був розташований в центрі Роздільнянського району, який у свою чергу був розташований в центрі Одеської області.
міськрада межувала на півночі зі Старостинською, на заході — з Яковлівською, на півдні — з Кам'янською, на південному сході — з Новоукраїнською, на сході — з Понятівською сільськими радами.
Селище Лиманське розташовано в прикордонній смузі. З західного боку Лиманська селищна рада межувала з Республікою Молдова, з південного боку — з Граденицькою сільською радою Біляївського району, з східного боку — з Степовою сільською радою, з північного боку — Кучурганською сільською радою.
Була розташована на сході Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Кошарською, на заході з Понятівською, на півдні з Новоукраїнською сільськими радами, а на сході з Іванівським районом.
Була розташована на півдні Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Новоукраїнською, на заході з Кам’янською, на півдні з Калантаївською, на сході з Єреміївською сільськими радами.
Була розташована на півдні Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Калантаївською, на північному заході з Щербанською, на сході з Єгорівською сільськими радами, на півдні та заході з Біляївським районом.
Була розташована на кордоні з Республікою Молдова. Землі сільської ради межували з землями Яковлівської, Марківської сільських рад та Великомихайлівським районом.
Була розташована в південно-східній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Єреміївською на заході з Калантаївською, на півдні з Виноградарською сільськими радами, а на сході з Іванівським районом.
Була розташована на сході Роздільнянського району. Межувала сільрада на північному заході з Бецилівською, на сході з Іванівським районом, на півдні Єгорівською сільською радою, на південному заході з Калантаївською, на заході з Буцинівською та Новоукраїнською сільськими радами.
Була розташована в південній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Єреміївською та Буцинівською, на сході з Єгорівською та з Єреміївською, на заході з Щербанською сільськими радами, а на півдні з Виноградарською сільською радою.
Була розташована в центральній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Роздільнянською міською радою, на заході з Степанівською, на сході з Новоукраїнською, Буцинівською, на півдні з Степовою сільськими радами.
Була розташована в північно-східній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півдні з Бецилівською та Понятівською, на сході з Бецилівською, на заході з Старостинською та Понятівською сільськими радами, а на півночі з Великомихайлівським районом.
Була розташована в західній частині Роздільнянського району на перехресті доріг «Одеса-Кишинів» та «Лиманське-Подільск».
Межувала сільрада на півдні з Степанівською, на сході з Степовою сільськими радами, на півдні з Лиманською селищною радою, а заході з Республікою Молдова.
Була розташована в північно-західній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Великомихайлівським районом, на заході з Гаївською, на півдні з Яковлівською, на сході з Старостинською сільськими радами.
Була розташована в центральній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на заході з Кам’янською, на півдні з Буценівською, на сході з Єреміївською, на півночі з Бецилівською сільськими радами.
Була розташована в північно-східній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Іванівським районом, на заході з Старостинською сільською та Роздільнянською міською, на сході з Бецилівською, на півдні з Новоукраїнською сільською радою.
Була розташована на півночі Роздільнянського району. Межувала сільрада на сході з Понятівською сільською радою, на півночі з Роздільнянською міською радою, на півночі з Великомихайлівським районом.
Була розташована в західній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Яковлівською, на сході з Кам’янською, на півдні з Кучурганською сільськими радами, на західній з Республікою Молдова.
Була розташована в південно-східній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Кам'янською на сході з Буцинівською, Щербанською, на заході з Кучурганською сільською і Лиманівською селищною радами, на півдні з Біляївським районом.
Була розташована в південній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Степовою, Буцинівською, на сході з Калантаївською, на заході з Степовою сільськими радами, на півдні з Біляївським районом.
Була розташована в північно-західній частині Роздільнянського району. Межувала сільрада на півночі з Марківською, Буцинівською, на заході з Гаївською, на сході з Старостинською сільськими радами та Роздільнянською міською радою, на півдні з Степанівською сільською радою.
26 березня1939 року був скасований Зельцький район. При цьому Баденська (1972 осіб), Зельцька (3023 ос.), Кандельська (2973 ос.), Страсбурзька (2112 ос.) та Ельзаська (2750 ос.) с/р були передані до Роздільнянського району, всього 12830 осіб[29]. Після приєднання у районі було 23 сільради та 40733 мешканця (більшість українці), 111677 га землі.
На 1950 рік Роздільнянський район складався з смт Роздільна та 23 сільрад: Бециловської, Бринівської, Бугайської, Будьоннівської, Велізаровської, Деминської, Єреміївської, Жовтневої, Кіровської, Кучурганської, Лиманської, Марківської, Ново-Дмитрівської, Ново-Красненської, Новосілківської, Очеретівської, Петро-Євдокіївської, Понятівської, Рибальської, Степанівської, Шевченковської, Щербанської.
17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня Юрківка та Новосавицьке і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) Тростянецької сільради Фрунзівського району — до складу Роздільнянського району, а с. Гор'єве (нині в смузі с. Розкішне) Чапаєвської сільради Роздільнянського району — до складу Фрунзівського району[33].
16 травня 1964 року вилучені з обліку селища Петродолинівка (колишній Петерсталь[30], Єгорівська с/р — на той час Біляївського району), Бецилове (Бецилівська с/р) та села Переп'ятівка (Цебриківська сел/р), Свиноозерка (Єреміївська с/р), Струтенка (Чапаївська с/р) Тираспольське (Гаївська с/р).[34] Трохи згодом до цього списку додалось села Тамарівка (Кам'янська с/р; 24.06.1970) та Голикове[35] (Понятівська с/р; 22.07.1985).
У грудні 1966 року Іванівська селищна та Баранівська з Білчанською сільськими радами Роздільнянського району були перепорядковані новоствореному Іванівському району[38].
15 грудня 1987 року у Роздільнянському районі утворено Буцинівську сільраду з центром в селі Буцинівка і сільській раді підпорядковано села Карпівка, Кузьменка, Міліардівка, Новодмитрівка Кіровської сільради[40].
2 лютого 1988 року Президія Верховної Ради Української РСР постановила включити в межі міста Роздільна Одеської області житловий масив та промислову зону державного племінного птахозаводу «Роздільнянський» загальною площею 54,9 гектара[41].
22 травня 1989 року у Роздільнянському районі Виконавчий комітет Одеської обласної ради утворив Кошарську сільраду з центром в селі Кошари і сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільради та передав село Одрадове Виноградівської сільради у підпорядкування Єгорівській сільській раді[42].
5 квітня 1991 року Одеська обласна рада передала село Бринівка Кіровської сільради у підпорядкування Єреміївській сільській раді.
село Кірове Кіровської сільської ради Роздільнянського району на село Благодатне;
село Ленінське Друге (Виноградарська сільрада) Роздільнянського району на село Новодмитрівка Друге;
село Піонерське (Степова сільрада) Роздільнянського району на село Виноградівка.
19 червня 2019 року адміністративний центр Кіровської сільської ради Роздільнянського району перенесений з села Благодатне у село Калантаївка, а Кіровську сільську раду перейменовано на Калантаївську.
с. Велика Карпівка, с. Калантаївка, с. Новодмитрівка Перша, с. Новодмитрівка Друга, х. Кірова, х. Кузьменка
6
с. Кірове, с. Андрієво‑Іванове, с. Бринівка, с. Буцинівка, с. Калантаївка, с. Велика Карпівка, с. Карпове, с. Кузьменка, с. Міліардівка, с‑ще Новий Побут, с. Новодмитрівка Перша, с. Новодмитрівка Друга, с. Новокуртівка, с. Олександрівка
14
с. Кірове, с. Андрієво‑Іванове, с. Бринівка, с. Буцинівка, с. Калантаївка, с. Карпівка, с. Карпове, с. Кузьменка, с. Міліардівка, с. Новодмитрівка, с. Олександрівка
11
с. Кірове, с. Андрієво‑Іванове, с. Бринівка, с. Буцинівка, с. Калантаївка, с. Карпівка, с. Карпове, с. Кузьменка, с. Міліардівка, с. Новодмитрівка, с. Олександрівка
11
с. Кірове, с. Андрієво‑Іванове, с. Бринівка, с. Буцинівка, с. Калантаївка, с. Карпівка, с. Карпове, с. Кузьменка, с. Міліардівка, с. Новодмитрівка, с. Олександрівка
11
с. Кірове, с. Андрієво‑Іванове, с. Бринівка, с. Калантаївка, с. Карпове, с. Олександрівка
↑История городов и сел Украинской ССР: в двадцати шести томах. Одесская область / Ред. кол. тому: Чередниченко А. П. (председатель редколлении), Бачинский А. Д., Боровой С. Я., Ващенко В. П., Вольский С. А., Захаров Г. П., Зленко Г. Д., Иванов Р. В. (заместитель председателя редколлегии), Ивахнюк П. П., Карышковский П. О., Коновалов В. Г., Лункин Г. М., Мазуренко И. Д., Першина 3. В., Раковский М. Е., Ревякин А. М., Рубин М. А., Рядченко И. И., Сабадырев И. Л., Удалов В. З., Хиони И. А., Цевух В. С. (ответственный секретарь редколлегии), Цымбал Е. И., Якупов Н. М. – Киев: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1978. – 865 с. — С. 661.(рос.)
Список волостей УССР : Приложение к схематической административной карте Украины, изданной ЦСУ Украины [20 верст в 1 дюйме] : по данным на 15.XI.1921 / Центральное статистическое управление. — Х. : Типография Командующего всеми вооруженными силами Украины, 1921. — С. 18. — 32 с.(рос.)
Губернии, уезды и волости УССР : по данным к 15 ноября 1921 года [НКВД и НКПС] : приложение к 40-верстной карте Укр. Соц. Совет. Респ. / Центральное статистическое управление. — Х. : Изд. Комиссариата внутр. дел, [1921]. — С. 18. — 31 с.(рос.)
Административно-территориальное деление Украины : По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии от 7 марта 1923 г. / Народный комиссариат внутренних дел. — Х. : Издание Наркомвнудел УССР, 1923. — С. 24, 83. — 132 с., [1] л. карты.(рос.)
Округа и районы УССР : утверждено Президиумом ВУЦИК в заседании от 7.III.1923. — [Харьков] : Изд. Наркомвнудел УССР, 1923. — С. 24, 83. — 14 с.(рос.)
Нові адміністративні райони УСРР : Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — С. 46. — XXX, 292 с.
Адміністративно-територіальний поділ УСРР : за станом на 1.XII.1933 : офіц. вид. / ЦАТК при Президії ВУЦВК. [За ред. Г. К. Фартушного]. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — С. 110–111. — 176 с.
Довідник адмінтерподілу УСРР : за станом на 15.XII.1935 / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — С. 147, 195. — 228 с.
Райони УСРР : Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 46–48.
Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 липня 1965 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1965. — С. 150–159 (157). (посилання [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] → Яндекс.Диск)
Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 423–424. (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 257–258. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.