Шишов Віталій Євгенович
В мистецтві стародавніх греків є шлях пізнання фетишу, пізнання каменя. Я вважаю, що без каменю немає скульптури.[1]
Віталій Шишов Віталій Євгенович Шишов (7 січня 1951, Пирятин — 1996, Франція) — український скульптор. БіографіяНародився 7 січня 1951 року в місті Пирятині Полтавської області. У віці тринадцяти років вирубав свою першу скульптуру з каррарського мармуру.[2] Навчався в Київському державному художньому інституті, який закінчив у 1978 році. З 1982 року — член Спілки художників України. Брав участь в міжнародних виставках в Канаді, Бельгії, Німеччині, Фінляндії, Японії, Швеції, США[джерело?]. У 1996 році запрошений до участі в роботі над реконструкцією пам'ятника княгині Ользі (Київ, Михайлівська площа), для якого за короткий час створив скульптуру Андрія Первозваного. Після монтажу пам'ятнику поїхав до Франції для участі у виставці українського мистецтва, де несподівано помер.[3]
ТворчістьЗ іменем Віталія Шилова пов'язують формування нової поетики української скульптури та повернення до традицій античної пластики. В анотації виставки робіт Віталія Шишова в київській галереї Триптих (03-16 січня 2005) дається наступна характеристика творчості митця:[4]
У своїх творах з каменю художник звертається до образів сивої давнини;[5] в них відчувається покликання відновити загублений зв'язок часів.[6] Серед скульптур, створених Шишовим:[6]
В композиціях «Минуле і сучасне», «Чекання», «Пирятинська мадонна» буквально процитовані образи скіфських кам'яних баб.[6] Віталій Шишов є автором і співавтором монументів:
ЗображенняБібліографія
Примітки
|
|||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
