Шкала Чайлда-П'юУ медицині, зокрема гастроентерології, шкала Чайлда-П'ю (або шкала Чайлд-Турко-Пью(правопис ПЬЮ?)[джерело?] або критерії Чайлда[джерело?]) використовується для оцінки прогнозу хронічних захворювань печінки, головним чином цирозу. Хоча спочатку вона використовувалась для прогнозування смертності під час операції, зараз вона використовується для визначення прогнозу, а також необхідної інтенсивності лікування та необхідності трансплантації печінки. ПідрахунокШкала має п'ять клінічних показників захворювання печінки. Кожний показник оцінюється у 1–3 бали, 3 бали вказують на гірший стан.[1]
При первинному склерозуючому холангіті (PSC) та первинному біліарному холангіті (PBC) іноді використовують модифіковану шкалу Чайлд-П'ю, де показник білірубіну змінений, щоб відобразити факт, що ці захворювання мають високий рівень кон'югованого білірубіну. Верхня межа для 1 балу - 68 мкмоль/л (4 мг/дл), а верхня межа для 2 балів - 170 мкмоль/л (10 мг/дл).[2] Мнемонічні правила англійською«Pour INH Another Beer At Eleven»: PT, INR, Асцит, Білірубін, Альбумін, Енцефалопатія (Pour INH Another Beer At Eleven). «PIA-BEA»: PT, INR, асцит, білірубін, енцефалопатія, альбумін. «ABCDE»: альбумін, білірубін, коагуляція (coagulation - INR), барабанний (drum) живіт (асцит), енцефалопатія. ІнтерпретаціяЗгідно зі шкалою хронічну хворобу печінки класифікують за класами А-С, використовуючи суму балів показників, що описані вище.[1]
Суміжні шкали
ІсторіяХірург та експерт з портальної гіпертензії Чарльз Гарднер Чайлд (1908–1991) з Мічиганського університету вперше запропонував шкалу у 1964 р. у підручнику з хвороб печінки.[3] Вона була модифікована П'ю та інш. у 1972 р. у доповіді про хірургічне лікування кровотеч з варикозних вен стравоходу.[4] Вони замінили показник Чайлда щодо стану харчування на протромбіновий час або МНВ, і призначили оцінку у 1–3 бали для кожного показника.[1] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia