Шкварець Валентин Павлович
Шква́рець Валенти́н Па́влович (народився 25 жовтня 1935, м. Кам'янка) — доктор історичних наук (1998), професор, академік Української академії історичних наук. Заслужений діяч науки і техніки України (2002). ДитинствоЗакінчив сім класів Михайлівської середньої школи №1 Кам'янського району (1950), Черкаське педагогічне училище (1954), учителював у Кам'янській середній школі №3 (1954 — 1959), служив в армії (1954 — 1957), закінчив у 1963 році Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Життєвий та творчий шляхУ 1963 — 1965 рр. викладав у Чернівецькому національному університеті. Після аспірантури Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1967), був до 1972 р. на викладацькій роботі в Тернопільській академії народного господарства, завідував відділом науки та навчальних закладів Тернопільського обкому партії (1972 — 1984), до 1991 р. — завідувач кафедри Тернопільської медичної академії ім. Горбачевського, а з травня 1991 р. — завідувач кафедри Миколаївського національного університету, після цього — Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (Миколаївський навчально-науковий центр), одночасно професор-сумісник Миколаївського національного гуманітарного університету ім. П. Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Тепер — професор Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (Миколаївський навчально-науковий центр, з 22 квітня 2004 р. — інститут), одночасно професор МДГУ ім. Петра Могили з часу його відкриття в 1996 р. З 1968 р. — кандидат історичних наук, 1969 — доцент, 1989 — доктор історичних наук, а з 1990 — професор, потім з 1999 р. — дійсний член Української академії історичних наук, заслужений діяч науки та техніки України (2000). У 1990 р. Державним комітетом СРСР з народної освіти відзначений медаллю відмінника вищої школи — «За відмінні успіхи в розвитку вищої освіти в СРСР». Член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій із всесвітньої історії і історії України при Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова і кандидатських дисертацій з політичних наук при Миколаївському державному гуманітарному університеті ім. П. Могили. Серед багатьох тисяч його випускників — професори, академіки, педагоги, економісти, фінансисти, літературознавці, медики, державні та громадсько-політичні діячі, ректори ВНЗ, зокрема, Павло Іванович Гайдуцький, Василь Михайлович Олійник, Олександр Іванович Скічко, Тарас Дмитрович Кремінь та інші. Наукова роботаУ 1998 році захистив докторську дисертацію з проблем історії України при Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка. Автор понад 430 наукових праць, із яких 60 монографій, підручників, навчальних посібників і книг. Нагороди
Вибрані твори
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia