Шмарьян Олександр Соломонович
Олександр Соломонович Шмарьян — радянський дослідник у галузі психіатрії, випускник Київського медичного інституту. Доктор медичних наук, професор, керівник клінічних підрозділів з психіатрії в Москві у 1930-х—1940-х роках. Звільнений під час «павловської сесії» 1950—1951 років. Засновник нейропсихіатрії в СРСР. Народився в Україні. БіографіяЗакінчив Київський медичний інститут 1927 року. Після того працював завідувачем відділення Київської психіатричної лікарні. На початку 1930-х очолив нейропсихіатричну клініку в Державному центральному науково-дослідницькому інституті психіатрії ім. В.В. Крамера [ru] НКОЗ РСФРР, у 1937—1950 роках був його науковим керівником[1]. З 1932 року на запрошення Миколи Бурденка очолив групу психіатричних досліджень у Московському інституті нейрохірургії[ru][2]. Паралельно завідував відділом психіатрії у Всесоюзному інституті експериментальної медицини[ru]. У 1950 році «павловської сесії» Шмарьяна розкритикували як науковця, що «відхилився від павловського вчення», а 1951 року атакували як такого, хто «не визнав свої помилки».[3] Після 1951 року працював консультантом у Московській психіатричній лікарні №1 імені Кащенка[ru]. Наукові праці
Примітки
Джерела
Посилання і література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia