Шуліка королівський

? Шуліка королівський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) Родина: Яструбові (Accipitridae) Рід: Брамінський шуліка (Haliastur) Вид: Шуліка королівський
Біноміальна назва
Haliastur indus (Boddaert, 1783)
Посилання
Вікісховище: Haliastur indus ITIS: 175472 МСОП: 22695094 NCBI: 8971 Fossilworks: 370555

Шуліка королівський^[1] (Haliastur indus) — хижий птах родини яструбових. Поширений на Індійському субконтиненті, в Південно-Східній Азії та Австралії. Мешкає головним чином вздовж морського узбережжя та біля інших водно-болотних угідь, де живиться головним чином загиблою рибою та іншою здобиччю.

Виділяють чотири підвиди королівського шуліки^[2]:

• Haliastur indus indus (Boddaert, 1783) — Південна Азія;
• Haliastur indus intermedius Blyth, 1865 — Малайський півострів, Великі та Малі Зондські острови, Сулавесі та Філіппіни;
• Haliastur indus girrenera (Vieillot, 1822) — Нова Гвінея, Архіпелаг Бісмарка та Північна Австралія;
• Haliastur indus flavirostris Condon & Amadon, 1954 — Соломонові Острови.

Розміром приблизно з чорного шуліку. Відрізняється контрастним забарвленням — каштанового кольору більшої частини оперення, за винятком білої голови та грудей і чорних кінчиків крил. Молоді особини коричневого забарвлення. Хвіст, на відміну від чорного та рудого шулік, заокругений.^[3]

Доволі звичайний на Шрі-Ланці, в Непалі, Індія, Ірані, Пакистані, Бангладеш та в Південно-Східній Азії, аж до Нового Південного Уельсу в Австралії.

Мешкає переважно на рівнині однак у Гімалаях може траплятись на висоті до 1500 метрів.

Переважно осілий птах, однак в деяких частинах ареалу здійснює сезонні переміщення, пов'язані із опадами.

У Південній Азії гніздування триває з грудня до квітня. В Австралії — з серпня по жовтень у сухих районах і з квітня по червень — у вологій північній частині континенту.

Характерний гніздовий консерватизм — з року в рік гніздиться на тому самому місці. Гнізда влаштовує на різних деревах, але віддає перевагу манграм. Гніздо будує з невеликих гілок, лоток вистилає листям. У кладці 2 брудно-білих або блакитно-білих яйця розміром 52×41 мм. Насиджування триває від 26 до 27 днів. Насиджує переважно самка; пташенят вигодовують обидва батьків.^[4]

Шуліка королівський є переважно падальником, який споживає переважно рибу та крабів, хоча інколи може полювати на живу здобич (зайці та кажани). Можуть вдаватись до клептопаразитизму, намагаючись відібрати здобич у інших видів птахів.^[4]

Шуліка королівський не потребує спеціальних заходів щодо охорони — відповідно до Червоного списку МСОП він має статус виду, що перебуває в найменшій загрозі.

У 1995 році кололівського шуліку було визнано офіційним символом Джакарти, столиці Індонезії. В індуїстської традиції його вважають одним із втілень Ґаруди — міфічного царя птахів, що зображується у вигляді орла з людським тулубом. На острові Борнео шуліка королівський символізує місцевого бога війни Сінгаланга Бурунга. За сумісництвом це грізне божество у вільний від військових дій час опікується рисоводами.