Шуховцев Ігор Вікторович

Ігор Шуховцев
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Вікторовович Шуховцев
Народження	13 липня 1971(1971-07-13) (53 роки)
	Одеса, СРСР
Зріст	188 см
Вага	81 кг
Прізвисько	«Шуха»
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1989–1991 1992 1992–1993 1993–1994 1994–1995 1995 1996 1997–2003 2004 2005 2005–2009 2009–2011 2012–2014 2016–2017	СКА (Одеса) «Нива» В СК «Одеса» «Поділля» «Нива» В СК «Одеса» «Уралмаш» «Іллічівець» «Арсенал» К «Таврія» «Іллічівець» «Зоря» «Металіст» «Балкани»	38 (-38) 4 (-14) 29 (-38) 21 (-24) 13 (-20) 13 (-15) 6 (-15) 164 (-205) 9 (-10) 9 (-11) 85 (-87) 57 (-93) 1 (-1) 1 (-1)
Тренерська діяльність**
тренер воротарів
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 27 травня 2013 року.
Ігор Шуховцев у Вікісховищі

Ігор Вікторовович Шуховцев (* 13 липня 1971, Одеса) — український футболіст, воротар. Майстер спорту України — з 2001 року.

Вихованець СДЮСШОР «Чорноморець». Перший тренер — Всеволод Родіонович Мірошниченко. У своїх неодноразових розмовах з журналістами, підкреслював, що воротарем став завдяки відомому українському фахівцю Семену Альтману.

Виступав у дублі одеського «Чорноморця», СК «Одеса», «Нива» (Вінниця). В 1993 році переїхав до Хмельницького на запрошення легендарного тренера Євгена Лемешка.^[1] Потім повернувся в «Ниву». Далі грав в аматорському клубі «Благо» (Благоєве). Пізніше, за запрошенням Валентина Іванова, їздив на оглядини в московське «Торпедо», але контракт не підписав. Мав період виступів в «Уралмаші» Єкатеринбург, з яким дійшов до 1/2 фіналу Кубка Інтертото. В зв'язку з фінансовими проблемами клубу, перейшов до підмосковного клубу першого дивізіону Росії «Ности» з Новотроїцька. Не зміг зіграти в клубі жодного матчу, оскільки отримав важку травму.

З 1997 року відгукнуся на пропозицію маріупольського «Металурга», де грав, з невеликою перервою, понад 10 років: були в його кар'єрі і київський «Арсенал», і кримська «Таврія», але він все одно повернувся до команди «Іллічівець» з Маріуполя^[2].

У 2009 році, не знайшовши спільної мови з новим головним тренером «Іллічівця», перейшов у статусі вільного агента до луганської «Зорі». В луганській команді став основним воротарем.

25 грудня 2011 року звернувся з листом до президента «Зорі» з проханням розірвання контракту. Прохання було задоволено і контракт було розірвано за обопільною згодою сторін^[3].

У січні 2012 року на запрошення В'ячеслава Грозного увійшов до тренерського складу казахстанського клубу «Тобол». У клубі Шуховцев став тренером воротарів^[4].

13 листопада 2012 року знову відновив футбольну кар'єру, підписавши однорічний контракт з харківським «Металістом», куди був запрошений у зв'язку з важкою травмою другого воротаря команди Володимира Дишленковича^[5].

У сезоні 2011/12 тренував воротарів казахстанської команди «Тобол» з міста Костанай^[4]. У сезоні 2013/14 був тренером воротарів харківського «Металісту». Починаючи з 2016 року тренував воротарів команди «Балкани» (Зоря). 14 жовтня 2019 року Ігор Шуховцев поповнив тренерський штаб одеського «Чорноморця», де він буде тренувати воротарів^[6].

• Півфіналіст єврокубкового турніру ІнтерТото УЄФА: 1996 року.
• Срібний призер чемпіонату України: 2013 року.
• Переможець першої ліги чемпіонату України: 2008 року.
• Бронзовий призер першої ліги чемпіонату України: 1997 року.
• Провів найбільшу кількість матчів у Прем'єр-лізі в складі «Іллічівця»: 244, в тому числі 68 на «0».
• Член Клубу Євгена Рудакова: 111 матчів на «0».

• Хохлюк В. Вратари. — Луганськ : «Максим», 2012. — С. 3-10. — ISBN 978-966-158-934-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шуховцев Ігор Вікторович

• Біографічне інтерв'ю з Ігорем Шуховцевим на сайті «Футболфан» [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)