Щербина Юрій Володимирович
Ю́рій Володи́мирович Щерби́на (16 липня 1974, м. Сорокине, Луганська область, Українська РСР — 16 лютого 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. БіографіяНародився 1974 року в місті Сорокине (на той час — Краснодон) на Луганщині, у робітничій родині — батько працював ветлікарем, мати — дояркою. В дитинстві переїхав з батьками до села Крижик Білопільського району Сумська область. Після закінчення 8 класів Кальченківської загальноосвітньої школи продовжив навчання у Сумському професійно-технічному училищі № 11, де здобув фах автомеханіка. Займався кікбоксингом. З 1995 до 1997 проходив службу в Збройних силах України, служив у розвідроті, отримав звання старшого сержанта. Після служби працював автослюсарем, потім перейшов на Куянівський цукровий завод. У 2001 році одружився, мешкав із сім'єю в сусідньому з Крижиком селі Воронине Білопільського району, їздив на заробітки до Києва та РФ. Бойовий шляхУ зв'язку з російською збройною агресією проти України 13 квітня 2014 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією. Коли прийшла повістка, одразу ж повернувся з роботи в РФ і прийшов до військкомату. Після навчання в 169-му НЦ «Десна» вирушив до Ніжина, а потім — у Луганськ. Командир відділення зенітного взводу 25-ї повітряно-десантної бригади. Перше бойове хрещення прийняв в Луганському аеропорту 14 червня 2014, коли російські терористи збили Іл-76 з десантниками на борту. Старший сержант Щербина був у другому літаку, який приземлився в аеропорту. Брав участь в обороні Луганського аеропорту. На Луганщині під селищем Весела Гора потрапив під обстріл, дістав контузію, два місяці лікувався. Після демобілізації повернувся додому, працював на будівництвах та на різних роботах. У листопаді 2016 вступив на військову службу за контрактом і знову вирушив на фронт. Старший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч А4532, місто Конотоп, Сумська область. Виконував завдання в районі міста Авдіївка. 16 лютого 2017 року о 15:25 загинув від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу ротного опорного пункту[1][2]. Похований 18 лютого з військовими почестями в селі Крижик на Білопільщині, біля могили батька[3][4]. Залишилися мати, двоє братів, дружина Марина та син Вадим. НагородиУказом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5][6]. Нагороджений нагрудним знаком «За вірність присязі». Нагороджений орденом «Архістратиг Михаїл» 15 ОМПБ «Суми». Вшанування пам'ятіУ квітні 2017 в райцентрі Білопілля на Меморіалі «Алея Слави героїв АТО» в парку ім. Шевченка урочисто відкрили меморіальну плиту загиблому земляку Юрію Щербині[7]. У вересні 2017 в с. Кальченки, на фасаді будівлі Кальченківського НВК: ЗОШ І-II ступенів — ДНЗ, урочисто відкрили меморіальну дошку загиблому випускнику школи[8]. 31 травня 2018 року в Білопіллі відбувся відкритий районний турнір з футболу та мініфутболу на Кубок голови Білопільської РДА, присвячений пам'яті воїнів-земляків, які загинули у зоні проведення АТО. Юрій Щербина — один з 13 жителів району, які не повернулися з війни[9]. Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
