Юлія Гвіччарді
Графиня Юлія Гвіччарді (нім. Julie Guicciardi, італ. Giulietta Guicciardi ; 23 листопада 1784, Премзель, — 22 березня 1856, Відень), у шлюбі графиня Галленберг (Gallenberg) — австрійська піаністка та співачка італійського походження. Окремі біографи Людвіга ван Бетховена називають Юлію (відомішу під ім'ям Джульєтти) його коханою. Їй присвячена «Місячна соната». БіографіяУ віці 17 років Юлія переїхала з рідної Галичини у Відень, де жили родичі її матері — сім'я угорських графів Брунсвіків. Слідом за своїми кузинами, Терезою та Жозефіною фон Брунсвік, Юлія почала брати уроки музики у Бетховена, який не стягував з неї грошей за заняття. Натомість вона дарувала йому вишиті нею сорочки. У біографіях Бетховена описується як жвава та кокетлива жінка. Можливо, вона і є та «чарівна дівчина» з вищого суспільства, про одруження з якою мріяв композитор у листі до Вегелера (листопад 1801 р.). Прямих доказів захопленості Бетховена австрійкою не знайдено. Відомо лише, що у 1801 року в Угорщині Бетховен написав «Місячну сонату», яку присвятив Джульєтті Гвіччарді[4] . Гвіччарді також називають серед можливих адресаток знаменитого листа Бетховена загадковій «Безсмертній коханій»[5]. Незабаром у Бетховена з'явився суперник — австрійський композитор В. Р. Галленберг, який часто бував в Італії. У 1803 році Галленберг і Юлія Гвіччарді одружилися та поїхали до Італії. В Італії вона зав'язала роман із князем Пюклером-Мускау, проте не розлучилася з чоловіком і повернулася з ним до Австрії 1821 року. Галленберг зазнавав фінансових труднощів, і Гвіччарді попросила матеріальної допомоги у Бетховена. Але той відмовив їй. Юлія Гвіччарді померла 1856 року. Образ у мистецтві
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia